Вірус кучерявості верхівки цукрових буряків
Capulavirus betae
Збудником захворювання є вірус кучерявості верхівки буряків (Beet curly top virus, BCTV), що належить до роду Capulavirus та родини Geminiviridae. Цей вірус вражає велику кількість видів дводольних рослин.
Вміст розділу
Вірус кучерявості верхівки цукрових буряків
Переносником інфекції в природних умовах є бурякова цикадка Circulifer tenellus. Комаха набуває здатності передавати вірус після короткочасного живлення на зараженій рослині, зберігаючи цей статус протягом усього життя.
Вірус не має здатності поширюватися механічним шляхом через сік, насіння або грунт. Головним механізмом передачі є інокуляція патогену цикадкою під час живлення на здорових рослинах.
Патоген локалізується у флоемі рослини, порушуючи нормальний транспорт поживних речовин та метаболічні процеси. Це призводить до розвитку системної інфекції, яка охоплює весь організм рослини.
Завдяки високій міграційній активності комах-переносників, вірус здатний швидко поширюватися на значні території, створюючи осередки інфекційного навантаження.
Первинні симптоми проявляються у вигляді просвітлення жилок на наймолодшому листі у центрі розетки. Згодом листки починають скручуватися всередину, стаючи щільними, крихкими та деформованими.
Характерною ознакою є гофрованість поверхні листкової пластинки та загинання країв донизу. Рослина набуває карликового вигляду, її ріст сповільнюється або повністю зупиняється.
Коренеплід формується значно меншого розміру, ніж у здорових рослин. Часто спостерігається надмірне розгалуження дрібних бічних коренів, що надає йому нетипового «волохатого» вигляду.
Захворювання супроводжується пожовтінням листків, яке починається з периферії. У судинних пучках коренеплоду можуть виникати некротичні зміни, що перешкоджають нормальному живленню.
В умовах поля ураження зазвичай має осередковий характер. Це пов'язано з поведінкою цикадок, які пересуваються групами, формуючи «плями» хворих рослин серед здорового посіву.
Розвиток епіфітотій вірусу кучерявості верхівки безпосередньо залежить від чисельності бурякової цикадки. Активність шкідника різко зростає за умов сухої та спекотної весни.
Високі температури сприяють інтенсивному розмноженню комах та їх міграції з дикорослих рослин, що висихають, на посіви цукрових буряків.
Наявність бур'янів навколо полів створює сприятливі умови для накопичення інфекції. Бур'яни слугують резервуаром вірусу до моменту появи сходів культурних рослин.
Погодні умови з достатньою кількістю опадів та помірними температурами негативно впливають на життєдіяльність переносників, що стримує прогресування вірусної хвороби.
Рівень інфекційного фону визначається співвідношенням чисельності цикадок та площ, зайнятих потенційними рослинами-господарями, що здатні утримувати вірус.
Вірус кучерявості верхівки завдає значних збитків врожаю, оскільки критично знижує масу коренеплодів та вміст цукру в них, роблячи продукцію неконкурентною.
Раннє зараження посівів призводить до загибелі великої частки рослин, що провокує розрідження посівів та необхідність пересіву або суттєву втрату валового збору.
Хворі коренеплоди мають низьку лежкість. Вони стають сприйнятливими до вторинних інфекцій та гнилей, що призводить до псування врожаю під час зберігання у буртах.
На цукрових заводах переробка такої сировини значно ускладнюється. Порушення хімічного складу соку знижує вихід готового цукру та якість кінцевого продукту.
У роки з високою концентрацією комах-переносників втрати врожаю можуть сягати 50-60%, що робить вирощування культури економічно збитковим без застосування превентивних заходів.
Основою захисту є контроль популяції бурякової цикадки. Використання системних інсектицидів під час масової міграції комах дозволяє значно знизити рівень інфікування посівів.
Ефективним агротехнічним заходом є знищення бур'янів-резерваторів вірусу, як безпосередньо на полях, так і вздовж лісосмуг та меліоративних каналів.
Дотримання оптимальних строків посіву дозволяє мінімізувати період, коли молоді сходи найбільш вразливі до інокуляції вірусом цикадками.
Впровадження просторової ізоляції між новими посівами буряків та дільницями, де виявлено спалахи інфекції, є необхідним заходом у системі інтегрованого захисту.
Використання стійких гібридів цукрових буряків є найменш витратним та найбільш екологічно виправданим методом боротьби з вірусом у довгостроковій перспективі.