Вірус скручування листя пасльонових

Геном вірусу організований таким чином, щоб максимально ефективно використовувати ресурси клітин рослини-господаря для власної реплікації та подальшого розповсюдження.

Головним переносником цього патогену в агроекосистемах є тютюнова білокрилка (Bemisia tabaci). Передача вірусу відбувається персистентним способом під час живлення комах на флоемі.

Вірус не передається механічним шляхом або через насіння, що робить контроль популяції комах-векторів єдиним надійним способом стримування розповсюдження інфекції на ділянці.

Дослідження показують, що цей бегомовірус має вузьку спеціалізацію, але здатний швидко адаптуватися до різних географічних зон, де вирощуються пасльонові.

Першими ознаками інфікування є характерне скручування країв листя вгору. Листова пластинка стає жорсткою, крихкою та втрачає свою звичну еластичність.

Рослини суттєво відстають у рості, набуваючи ознак карликовості. Міжвузля помітно коротшають, що надає кущам дуже компактного та нетипового вигляду для конкретного сорту.

Спостерігається зміна забарвлення — листя стає світло-зеленим або жовтуватим. Часто проявляється хлороз вздовж основних жилок, що свідчить про глибокі порушення у фотосинтезі.

Рослини формують дуже мало квіток, більшість з яких опадає. Плоди, якщо вони зав’язуються, виходять дрібними, деформованими та втрачають ринковий вигляд.

• Вертикальне згортання листя.
• Пожовтіння тканин (хлороз).
• Пригнічення росту та карликовість.
• Порушення цвітіння та зав'язування плодів.

Основним фактором розвитку епіфітотій є висока чисельність білокрилки. Оптимальні умови — це спекотний період з помірною вологістю, що сприяє швидкому розмноженню комах.

Поширення вірусу посилюється, якщо поруч із основними полями знаходяться бур'яни, що є природними резерваторами вірусу та кормовою базою для білокрилки.

У закритому ґрунті інфекція поширюється значно швидше, ніж у відкритому, через стабільні температурні показники, які підходять для цілорічного розвитку переносника.

Міграція комах-переносників між ділянками відбувається з вітром, тому навіть при ідеальній агротехніці ризик занесення вірусу залишається досить високим.

Ранні терміни висадки розсади у відкритий ґрунт можуть призвести до швидкого зараження, якщо популяція білокрилки в цей час перебуває на піку своєї активності.

Шкодочинність вірусу є надзвичайно високою, оскільки він вражає системно всі органи рослини. При ранньому зараженні господарство може втратити весь урожай товарної продукції.

Деформація плодів робить їх непридатними для реалізації як свіжої продукції. Це призводить до прямих збитків, особливо при вирощуванні овочів для ринку з високими стандартами якості.

Вірусні інфекції значно виснажують рослину, роблячи її вразливою до вторинних патогенів, зокрема до борошнистої роси та гнилей різного генезису.

Витрати на боротьбу з переносниками вірусу значно збільшують собівартість овочевої продукції, при цьому повна ліквідація вірусу на зараженому полі неможлива.

Загальна продуктивність пасльонових культур падає в геометричній прогресії, що робить виробництво на інфікованих площах економічно недоцільним.

Основним методом є інтегрований захист від білокрилки. Використання сучасних інсектицидів має поєднуватися з моніторингом за допомогою жовтих клейових пасток.

Необхідно ретельно знищувати бур'яни навколо посівів, які можуть бути прихованими осередками інфекції та місцями розмноження переносників вірусу.

Використання агроволокна або захисних сіток для молодих рослин запобігає первинному контакту з білокрилкою, що дуже важливо в перший місяць після висадки.

Слід дотримуватися сівозміни, уникаючи посадки пасльонових культур після попередників, які сприяють накопиченню популяцій шкідників-переносників.

Біологічний контроль із застосуванням корисних комах (ентомофагів) показує хороші результати в теплицях, знижуючи потребу в агресивній хімічній обробці.