Вірус скручування листя пасльонових Мінданао

Головною ознакою ураження є сильне закручування листкових пластинок догори, що призводить до викривлення верхівкових точок росту.

Листя стає дрібним, хлоротичним та деформованим, що візуально нагадує симптоми фітоплазмових інфекцій.

Спостерігається значне скорочення міжвузлів, внаслідок чого рослина набуває карликової форми та виглядає кущистою.

На пізніших стадіях розвитку хвороби листя може набувати жовтуватого відтінку, іноді з проявами мозаїчного візерунка.

Суцвіття часто недорозвинені, спостерігається масове осипання квіток, що критично знижує кількість сформованих плодів.

Збудником захворювання є вірус скручування листя пасльонових Мінданао (Solanum mild leaf curl Mindanao virus), що належить до роду Begomovirus.

Геном вірусу представлений одноланцюговою кільцевою ДНК, що є типовим для представників родини Geminiviridae.

Основним переносником патогену в агроценозах є тютюнова або теплична білокрилка (Bemisia tabaci).

Вірус має персистентний тип передачі: після живлення на зараженій рослині комаха залишається здатною до зараження інших особин протягом тривалого часу.

Висока генетична мінливість вірусу ускладнює розробку методів діагностики та виведення стійких до нього сортів сільськогосподарських культур.

Масове поширення інфекції тісно пов'язане з циклами розмноження білокрилки, які прискорюються за високих температур повітря.

Найбільш сприятливими умовами для епіфітотій є жаркий клімат або мікроклімат теплиць, що сприяє активній міграції комах.

Бур'яни, що ростуть поблизу полів, слугують природними резерватами вірусу, де він зберігається в період відсутності основних культур.

Нехтування правилами сівозміни та наявність безперервного конвеєра вирощування культур сприяє накопиченню вірусної інфекції в зоні господарювання.

Висока щільність посадки рослин полегшує переміщення білокрилки, що веде до швидкого поширення хвороби на всю ділянку.

Вірус Мінданао становить серйозну загрозу для виробництва пасльонових, оскільки суттєво обмежує біологічний потенціал рослин.

Товарність продукції знижується через деформацію та дрібноплідність, що унеможливлює реалізацію врожаю через торговельні мережі.

Інфіковані культури втрачають здатність до нормального фотосинтезу, що призводить до загального виснаження та поступової загибелі рослин.

Вторинна інфекція, що приєднується на ослаблених рослинах, додатково погіршує фітосанітарний стан поля.

Економічні втрати фермерів можуть сягати 100% при інтенсивному спалаху хвороби на початкових етапах розвитку культур.

Ефективний контроль починається з використання агротехнічних методів, спрямованих на повне знищення бур'янів-резерваторів.

Застосування інсектицидів для боротьби з білокрилкою повинно бути систематичним та проводитися з чергуванням препаратів різних груп.

Важливо забезпечити ізоляцію розсадників від виробничих теплиць, щоб уникнути раннього зараження молодої розсади.

Інфіковані екземпляри слід негайно видаляти з ділянки, щоб знизити інфекційний тиск на здорові рослини.

• Використання високоякісного сертифікованого насіннєвого матеріалу.
• Встановлення москітних сіток на отворах теплиць для перешкоджання зальоту комах.
• Моніторинг присутності переносників за допомогою клейових пасток.
• Очищення інструментів та тари після роботи на уражених ділянках.