Довідник · Хвороби

Грибні хвороби

Борошниста роса — це поширене грибкове захворювання, яке спричиняється патогенами родини Erysiphaceae. Ці гриби є облігатними паразитами, які висмоктують поживні речовини з клітин рослини за допомогою спеціальних відростків, що проникають у тканини епідермісу.

9 657 позицій

Вміст розділу

Борошниста роса платана Erysiphe platani Борошниста роса пуансеттії Oidium poinsettiae Борошниста роса пухироплідника Podosphaera physocarpi Борошниста роса сої Erysiphe diffusa Борошниста роса соняшнику Erysiphe ljubarskii Борошниста роса спіреї Podosphaera spiraeae Борошниста роса суниці Podosphaera aphanis Борошниста роса тика Erysiphe tectonae Борошниста роса троянд Podosphaera pannosa Борошниста роса фісташки Erysiphe pistaciae Борошниста роса фундука Erysiphe corylacearum Борошниста роса хрестоцвітих Erysiphe cruciferarum Борошниста роса хризантеми Oidium chrysanthemi Борошниста роса хурми Phyllactinia kakicola Борошниста роса цикламена Oidium cyclaminis Борошниста роса цинії Golovinomyces fischeri Борошниста роса цитрусових Oidium tingitaninum Борошниста роса часничниці Erysiphe alliariicola Борошниста роса чорниці Podosphaera myrtillina Борошниста роса чорниці Erysiphe vaccinii Борошниста роса чорнокореня Golovinomyces cynoglossi Борошниста роса шовковиці Phyllactinia moricola Борошниста роса яблуні Podosphaera leucotricha Борошниста роса ясена Phyllactinia fraxini Борро сек Cryptosporiopsis tarraconensis Ботридіум Botrydium Ботридіум зернистий Botrydium granulatum Ботриотрихум домашній Botryotrichum domesticum Ботритиоз Botrydiales Ботритиозна шийкова гниль цибулі Botryotinia squamosa Ботритис гіацинта Botrytis hyacinthi Ботритінія Botryotinia Ботритіоз ірису Botrytis convoluta Ботритіоз конюшини Botrytis anthophila Ботритіоз лілій Botrytis elliptica Ботритіс тюльпана Botrytis tulipae Ботріобазидієві Botryobasidiaceae Ботріобазидіоз Botryobasidium Ботріобазидіоз Botryobasidium conspersum Ботріобазидіум гладкий Botryobasidium laeve Ботріобазидіум золотистий Botryobasidium aureum Ботріобазидіум пруінатум Botryobasidium pruinatum Ботріобазидіум субкоронатум Botryobasidium subcoronatum Ботріогіпохноз Botryohypochnus Ботріогіпохнус ізабеллиновий Botryohypochnus isabellinus Ботріодиплодіоз Botryodiplodia hypodermia Ботріодиплодіоз Botryodiplodia Ботріодиплодіоз клена Botryodiplodia acerina Ботріодиплодіоз пальм Botryodiplodia palmarum Ботріодиплодіоз пандануса Botryodiplodia pandani Ботріоконіоз Botryoconis Ботріоконіоз яблуні Botryoconis saccardoi Ботріоспоріоз Botryosporium Ботріоспоріоз Botryosporium longibrachiatum Ботріоспоріоз Botryosporium pulchrum Ботріосферіоз Botryosphaeria Ботріосферіоз Botryosphaeriales Ботріосферіоз вівсяниці Botryosphaeria festucae Ботріосферіоз дуба Botryosphaeria quercuum Ботріосферіоз псевдотсуги Botryosphaeria pseudotsugae

Грибні хвороби

Хвороба вражає широкий спектр сільськогосподарських культур, включаючи зернові, овочеві, плодово-ягідні насадження та декоративні квіти. Особливо часто від неї страждають огірки, кабачки, виноград, яблуні та троянди, що вимагає пильної уваги агрономів протягом усього вегетаційного періоду.

Основним симптомом є поява білого або сіруватого нальоту на поверхні листків, стебел та плодів. На початкових стадіях він виглядає як легка павутинка, але згодом стає густішим, нагадуючи борошно. Уражені тканини під нальотом швидко втрачають тургор, набувають бурого кольору і з часом відмирають.

Розвиток інфекції активізується при помірних температурах від +15°C до +25°C та високій вологості повітря. Також факторами ризику є надмірне внесення азотних добрив та загущені посіви, які перешкоджають нормальній циркуляції повітря, створюючи ідеальний мікроклімат для розмноження спор грибка.

Вредоносність патогена полягає у виснаженні рослини, оскільки вона витрачає ресурси на відновлення пошкоджених тканин замість формування врожаю. Порушення фотосинтезу призводить до суттєвого зменшення маси плодів, погіршення їх смакових якостей та загального зниження врожайності на 30–50% і більше.

Система захисних заходів передбачає комплексний підхід:

  • Використання стійких до хвороби сортів.
  • Регулярна санітарна обрізка та видалення уражених решток рослин.
  • Забезпечення оптимального режиму поливу без надмірного зволоження повітря.
  • Збалансоване живлення з акцентом на калій та фосфор.
  • Використання хімічних фунгіцидів та біопрепаратів на основі бактерій-антагоністів.