Довідник · Хвороби

Грибні хвороби

Борошниста роса — це поширене грибкове захворювання, яке спричиняється патогенами родини Erysiphaceae. Ці гриби є облігатними паразитами, які висмоктують поживні речовини з клітин рослини за допомогою спеціальних відростків, що проникають у тканини епідермісу.

9 657 позицій

Вміст розділу

Рядовка неприємна Tricholoma inamoenum Рядовка нечиста Tricholoma sudum Рядовка обгоріла Tricholoma ustaloides Рядовка обпалена Tricholoma ustale Рядовка оперізана Tricholoma cingulatum Рядовка пекуча Tricholoma virgatum Рядовка перетягнута Calocybe constricta Рядовка піщана Tricholoma psammopus Рядовка повстиста Tricholoma gausapatum Рядовка помаранчева Tricholoma aurantium Рядовка селерова Tricholoma apium Рядовка сіра гостра Tricholoma sciodes Рядовка сірчано-жовта Tricholoma sulphureum Рядовка скупчена Lyophyllum decastes Рядовка смердюча Tricholoma lascivum Рядовка смугаста Tricholoma striatum Рядовка срібляста Tricholoma argyraceum Рядовка стояча Tricholoma stans Рядовка сумна Tricholoma triste Рядовка тигрова Tricholoma pardinum Рядовка тигрова Tricholoma tigrinum Рядовка тополева Tricholoma populinum Рядовка травнева Calocybe gambosa Рядовка фіолетова Lepista nuda Рядовка червононіжкова Tricholoma basirubens Рядовка червонопластинчаста Tricholoma orirubens Рядовка черепитчаста Tricholoma imbricatum Рядовка чорнолуската Tricholoma atrosquamosum Рядовка штрихувата Tricholoma portentosum Рядовкові гриби Tricholomataceae Савадея Sawadaea Савадея багатороздільна Sawadaea polyfida Савадея бомійська Sawadaea bomiensis Сагедіопсис Sagediopsis Сагедіопсис кампстеріана Sagediopsis campsteriana Сажиста пліснява злакових Leptoxyphium graminum Сажиста плямистість банана Zasmidium musae-banksii Сажиста плямистість хурми Pseudocercospora fuliginosa Сажиста смугастість сорго Ramulispora sorghi Сажистий гриб Leptoxyphium fumago Сажистий гриб цитрусових Limacinia penzigii Сажистий грибок Capnodium salicinum Сажистий грибок Antennulariella fuliginosa Сажистий грибок оливкового дерева Capnodium elaeophilum Сажисті гриби Capnodiaceae Сажка арахісу Thecaphora frezii Сажка водяного перцю Sphacelotheca hydropiperis Сажка гвоздикових Microbotryum Сажка гвоздичних Microbotryum dianthorum Сажка гірчака Microbotryum bistortarum Сажка Дітеля Ustilago dieteliana Сажка ерагростису Tilletia eragrostidis Сажка ергарти Tilletia ehrhartae Сажка зірочника Microbotryum stellariae Сажка кандика Urocystis erythronii Сажка купальниці Urocystis trollii Сажка мишію Tilletia setariicola Сажка осоки Ustanciosporium montagnei Сажка осокових Ustanciosporium neomontagnei Сажка паспалуму нотатум Sporisorium paspali-notati

Грибні хвороби

Хвороба вражає широкий спектр сільськогосподарських культур, включаючи зернові, овочеві, плодово-ягідні насадження та декоративні квіти. Особливо часто від неї страждають огірки, кабачки, виноград, яблуні та троянди, що вимагає пильної уваги агрономів протягом усього вегетаційного періоду.

Основним симптомом є поява білого або сіруватого нальоту на поверхні листків, стебел та плодів. На початкових стадіях він виглядає як легка павутинка, але згодом стає густішим, нагадуючи борошно. Уражені тканини під нальотом швидко втрачають тургор, набувають бурого кольору і з часом відмирають.

Розвиток інфекції активізується при помірних температурах від +15°C до +25°C та високій вологості повітря. Також факторами ризику є надмірне внесення азотних добрив та загущені посіви, які перешкоджають нормальній циркуляції повітря, створюючи ідеальний мікроклімат для розмноження спор грибка.

Вредоносність патогена полягає у виснаженні рослини, оскільки вона витрачає ресурси на відновлення пошкоджених тканин замість формування врожаю. Порушення фотосинтезу призводить до суттєвого зменшення маси плодів, погіршення їх смакових якостей та загального зниження врожайності на 30–50% і більше.

Система захисних заходів передбачає комплексний підхід:

  • Використання стійких до хвороби сортів.
  • Регулярна санітарна обрізка та видалення уражених решток рослин.
  • Забезпечення оптимального режиму поливу без надмірного зволоження повітря.
  • Збалансоване живлення з акцентом на калій та фосфор.
  • Використання хімічних фунгіцидів та біопрепаратів на основі бактерій-антагоністів.