Томентелла сиза

Гриб формує тонкий, розпростертий по субстрату міцелій, який може мати характерний сизий або блакитний відтінок. Репродуктивні органи (базидіоми) розвиваються безпосередньо на поверхні уражених рослинних залишків або ґрунту.

Біологія цього виду тісно пов'язана з розкладанням органіки, проте за певних умов він може колонізувати кореневу систему ослаблених деревних і трав'янистих рослин.

Мікроскопічна будова гриба відрізняється наявністю специфічних гіф із пряжками, що є важливим діагностичним ознакою для мікологів.

В агрономічному сенсі цей вид рідко виступає як агресивний паразит, частіше він зустрічається як індикатор перезволожених ґрунтів із високим вмістом нерозкладеної деревної органіки.

Основною ознакою присутності Tomentella caerulea є поява на прикореневій шийці або коренях рослин нальоту сизуватого або сіро-блакитного кольору.

На початкових етапах ураження тканини рослини можуть трохи темніти, набуваючи бурого відтінку, що часто плутають зі звичайним гниттям від надлишку вологи.

При уважному огляді під лупою можна помітити тонкі тяжі грибниці, які щільно обплітають корінь, ускладнюючи процеси поглинання води та мінеральних речовин.

Зовні рослина починає виглядати пригніченою, сповільнюється її ріст, а листя може набувати хлоротичного забарвлення через порушення роботи кореневої системи.

У запущених випадках уражені частини кори коренів відшаровуються, а під ними видно тканину з характерним нальотом гриба, що вказує на глибоке проникнення патогена в кору.

Розвиток Tomentella caerulea безпосередньо залежить від рівня вологості ґрунту; патоген віддає перевагу постійно вологим, погано аерованим середовищам.

Оптимальні умови для поширення гриба створюються в затінених місцях, де ґрунт довго не просихає, а також в умовах застою талих або дощових вод.

Наявність великої кількості рослинних залишків, особливо деревних трісок, кори або неперепрілого компосту, сприяє швидкому розмноженню міцелію цього гриба.

Кисла реакція ґрунтового розчину сприяє активності цього виду, тому на кислих ґрунтах ризик колонізації рослин вищий.

Температурний режим у помірному діапазоні (від +15 до +22 градусів) є найбільш комфортним для інтенсивного росту колоній томентелли.

Основна шкода полягає в порушенні нормального функціонування кореневої системи, що призводить до зниження загальної життєздатності культури.

У уражених рослин спостерігається дефіцит живлення, оскільки грибниця створює механічний бар'єр для всмоктування кореневими волосками необхідних елементів.

В умовах промислового вирощування це може призводити до зрідженості посівів та зниження загальної врожайності, особливо в розплідниках та тепличних господарствах.

Вторинним чинником шкодочинності є те, що пошкоджені грибом тканини стають «вхідними воротами» для більш небезпечних патогенів, що викликають фузаріоз або ризоктоніоз.

Рослина, ослаблена томентеллою, гірше переносить стресові фактори, такі як посуха або різкі перепади температур, що часто закінчується загибеллю екземпляра.

Головним методом профілактики є покращення дренажу ґрунту для запобігання застою води, оскільки цей гриб не переносить хорошої аерації.

Рекомендується проводити регулярне вапнування ґрунтів, якщо їх кислотність підвищена, що створює несприятливі умови для розвитку базидіоміцету.

Важливим прийомом є своєчасне прибирання та утилізація рослинних залишків, які служать субстратом для накопичення інфекції.

У разі масового ураження розсади застосовуються системні фунгіциди, дозволені для боротьби з ґрунтовими грибковими інфекціями (препарати на основі міді або фунгіциди широкого спектра).

• Оптимізація режиму поливу;
• Внесення розкислювачів;
• Очищення ділянки від деревного сміття;
• Дотримання сівозміни;
• Використання здорового посадкового матеріалу.