Стигміноз

Інфекція поширюється за допомогою конідій, які розносяться потоками повітря, краплями дощу та комахами під час вегетаційного періоду.

Патоген здатен тривалий час зберігатися в уражених тканинах гілок та опалому листі, що забезпечує стабільність інфекційного циклу.

Проникнення гриба в рослину відбувається через механічні пошкодження кори або природні отвори, такі як продихи листя.

Біологічна стійкість гриба дозволяє йому виживати в несприятливих умовах, очікуючи на підвищення вологості для початку активної фази розвитку.

Перші симптоми зазвичай проявляються на листі у вигляді дрібних плям, які згодом випадають, утворюючи характерні наскрізні отвори.

На пагонах з'являються подовжені плями, які можуть перетворюватися на глибокі виразки, що супроводжуються активним виділенням камеді.

Плоди, уражені хворобою, мають вдавлені плями, які з часом можуть ставати бородавчастими, що повністю псує їхній товарний вигляд.

Краї плям на листових пластинах часто мають темно-коричневу облямівку, що допомагає візуально ідентифікувати збудника в саду.

Сильне ураження призводить до передчасного опадання листя, що послаблює дерево та погіршує його здатність перезимувати.

Підвищена вологість повітря та часті опади є головними каталізаторами швидкого поширення стигмінозу в насадженнях.

Оптимальна температура для розвитку патогена коливається в межах 15-22 градусів тепла, що часто збігається з весняним періодом росту.

Загущені крони дерев, де погано циркулює повітря, створюють умови постійної вологості, сприятливі для проростання спор гриба.

Дерева, що отримують недостатню кількість поживних речовин або пошкоджені шкідниками, мають знижений імунітет до стигмінозу.

Мінімальна наявність вільної вологи на поверхні листя протягом кількох годин є достатньою умовою для успішного зараження рослини.

Хвороба суттєво знижує площу фотосинтезуючої поверхні листя, що призводить до загального пригнічення життєвих процесів дерева.

Пошкодження молодих пагонів обмежує розвиток крони та знижує загальний приріст деревини протягом сезону.

Виділення камеді (гоммоз) виснажує запаси поживних речовин рослини та відкриває «ворота» для вторинних інфекцій.

Втрата врожаю стається як через безпосереднє пошкодження плодів, так і через зниження здатності дерева формувати зав'язь.

Тривале зараження саду стигмінозом без належних заходів контролю може призвести до поступового відмирання скелетних гілок.

Санітарна обрізка та видалення всіх джерел інфекції є першочерговим завданням для кожного садівника у боротьбі з хворобою.

Профілактичне обприскування фунгіцидами на основі міді на початку весни дозволяє значно знизити тиск інфекції.

Впровадження інтегрованих схем захисту із використанням системних фунгіцидів допомагає контролювати поширення гриба в літній період.

Правильна агротехніка, що включає збалансоване удобрення, значно підвищує опірність рослин до дії патогена.

• Видалення та спалювання опалого листя.
• Проріджування крон для кращого провітрювання.
• Використання фунгіцидів у фази розвитку бруньок.
• Боротьба зі шкідниками для запобігання пошкоджень.