Скелетокутис

Вони є типовими збудниками білої гнилі, що розщеплюють основні компоненти клітинної стінки дерева.

Патоген розвивається як усередині стовбура, так і утворює видимі плодові тіла на поверхні кори або пнів.

Біологія гриба дозволяє йому успішно існувати як в умовах лісових масивів, так і в садово-паркових зонах.

Гіфи гриба поступово поширюються по провідних тканинах, позбавляючи дерево здатності нормально функціонувати.

Першим візуальним сигналом є формування на корі специфічних плодових тіл, що можуть мати різну форму та забарвлення.

У місцях ураження деревина втрачає щільність, стає трухлявою та набуває характерного світлого забарвлення.

Поступово спостерігається деформація стовбура та поява глибоких тріщин, через які виходить міцелій.

Ознакою глибокого ураження є масове всихання гілок та зміна кольору листя у літній період.

При спробі очистити кору в місці ураження виявляється м'яка, майже порошкоподібна маса залишків деревини.

Підвищена вологість середовища є ключовим фактором для активного росту скелетокутису.

Місця розломів, морозобоїни та залишені після обрізки рани слугують основними «воротами» для проникнення інфекції.

Висока щільність посадки дерев погіршує циркуляцію повітря, що сприяє накопиченню спор на корі.

Послаблені кліматичними факторами дерева мають менший опір до проникнення грибниці в деревину.

Зимує патоген у вигляді грибниці в уражених тканинах, продовжуючи руйнування навіть за несприятливих умов.

Головна небезпека полягає у втраті стабільності стовбура, що веде до ветровалів та небезпеки падіння дерев.

Господарська шкода проявляється у зниженні виходу ділової деревини та погіршенні її фізико-механічних властивостей.

За короткий проміжок часу гриб може перетворити живий організм на джерело розповсюдження спор для всієї ділянки.

Ураження декоративних насаджень призводить до втрати їх привабливості та необхідності дорогої заміни дерев.

Біологічне розкладання деревини стає незворотним процесом, який майже неможливо зупинити на пізніх стадіях.

Ефективна боротьба базується на суворому дотриманні правил фітосанітарного контролю в насадженнях.

Видалення та своєчасне спалювання хворих дерев мінімізує ризик поширення спор на здорові екземпляри.

Регулярна дезінфекція інструментів при обрізці дерев дозволяє уникнути перенесення інфекції.

Нанесення фунгіцидних паст на свіжі спили захищає дерево від заселення спорами гриба.

• Постійний моніторинг стану насаджень.
• Викорчовування пнів після санітарних рубок.
• Забезпечення оптимального догляду та підживлення для підвищення імунітету.