Скірієнтоз

Патоген є аскоміцетом, що вражає клітини хвої, проникаючи всередину через продихи та порушуючи нормальні процеси життєдіяльності дерева.

Гриб здатний тривалий час зберігатися в стані спокою на опалій хвої, чекаючи на сприятливі умови для нового циклу розмноження.

Біологія збудника передбачає утворення спорангіїв, з яких при високій вологості повітря масово вивільняються спори, що переносяться вітром.

Висока швидкість поширення спор дозволяє грибу швидко охоплювати цілі ділянки лісових насаджень або розсадників за один сезон.

Первинні симптоми проявляються як бурі або темно-червоні плями на хвої, що поступово перетворюються на поперечні перетяжки.

Згодом хвоя змінює колір на рудий, що є характерною ознакою захворювання, яке часто називають червоним опіком хвої.

На поверхні хвої можна помітити дрібні чорні крапки — це плодові тіла гриба, які з'являються після того, як патоген закріпився в тканинах.

Масове ураження призводить до передчасного опадання хвої, через що крона дерева стає напівголою, особливо в її нижній частині.

Дерево виглядає пригніченим, спостерігається уповільнення росту пагонів, що є наслідком порушення процесу фотосинтезу через загибель клітин хвої.

Сприятливі умови для розвитку хвороби створюються в періоди з підвищеною вологістю та помірними температурами повітря.

Густі посадки, де відсутня належна вентиляція, стають осередками швидкого розмноження гриба через накопичення вологи на хвої.

Затяжні дощі в літній період сприяють активному вимиванню спор з плодових тіл та їх подальшому перенесенню на здорові дерева.

Мікроклімат у розсадниках з постійним поливом дощуванням часто провокує спалахи скірієнтозу, якщо не дотримуватися агротехнічних норм.

Ослаблені несприятливими умовами або шкідниками дерева стають першими жертвами грибкової інфекції через знижений імунітет.

Скірієнтоз завдає великої шкоди лісовому господарству, значно зменшуючи приріст деревини через втрату хвої та загальне ослаблення дерев.

У розсадниках інфекція може знищити значну частину сіянців, що створює великі збитки при реалізації посадкового матеріалу.

Хвороба робить дерева вразливими до вторинних інфекцій та впливу несприятливих погодних чинників, таких як низькі зимові температури.

Пошкоджені насадження втрачають естетичний вигляд, що неприпустимо для декоративних хвойних насаджень у парках та скверах.

Тривале ураження з року в рік призводить до повної втрати життєздатності дерева та його подальшого відмирання, що потребує санітарних заходів.

Найбільш дієвим заходом є своєчасне видалення та утилізація хвої, що впала, для розриву циклу розвитку збудника.

Рекомендується впроваджувати схеми посадки, які забезпечують провітрювання крони та швидке висихання хвої після дощу.

Хімічний захист передбачає використання фунгіцидів, зокрема мідьвмісних препаратів, для обробки молодих насаджень у період вегетації.

Важливим є постійний моніторинг лісових культур та розсадників для виявлення перших ознак хвороби та ізоляції вогнищ.

• Проріджування загущених лісових культур.
• Використання стійких до грибка порід сосни.
• Санітарна обрізка заражених гілок.
• Профілактичне обприскування фунгіцидами навесні.