Фітофтороз цитрусових

На шкірці плодів цитрусових виникають водянисті коричневі плями, які з часом стають твердими, що є ключовим діагностичним показником.

За умови високої вологості повітря на поверхні уражених ділянок може з'являтися ледь помітний білий наліт — міцелій патогена.

Характерною ознакою уражених плодів є поява специфічного неприємного запаху гниття, який швидко поширюється на здорові плоди при зберіганні.

Ураження також може спостерігатися на нижньому листі у вигляді темних плям, що призводить до передчасного опадання листяного покриву.

Збудником захворювання є ооміцет Phytophthora hibernalis, який адаптований до ураження цитрусових культур у прохолодний період року.

Цей мікроорганізм належить до групи ооміцетів, життєдіяльність яких нерозривно пов'язана з наявністю вільної вологи в навколишньому середовищі.

Відмінною рисою даного виду є здатність зберігати активність та інфікувати рослини навіть при низьких температурах, що нетипово для багатьох інших фітофторових грибів.

Патоген накопичується в ґрунті, де спори здатні виживати протягом тривалого часу до появи умов для активного поширення.

Зооспори гриба переносяться краплями дощу, потрапляючи на нижні частини крони дерева, що зумовлює осередковий характер ураження.

Основним драйвером розвитку Phytophthora hibernalis є висока вологість повітря та затяжні осінні або зимові опади.

Оптимальні температурні умови для розвитку гриба коливаються від низьких до помірних, що дозволяє йому домінувати саме в холодний сезон.

Наявність крапель дощу на поверхні плодів є критичною умовою для успішного проростання спор гриба та початку інфекційного процесу.

Надмірна густота посадки дерев перешкоджає нормальній циркуляції повітря, що створює сприятливий мікроклімат для розмноження патогена.

Поганий дренаж на ділянці та застій води в пристовбурних колах значно посилюють ризик інфікування всієї крони дерева.

Головна шкода полягає у знищенні врожаю, оскільки інфіковані плоди швидко згнивають на дереві або вже під час зберігання.

Хвороба негативно впливає на загальний фізіологічний стан дерева, виснажуючи його через передчасне опадання листя.

Значні економічні втрати виникають через необхідність вибракування великої кількості плодів після збору врожаю.

Патоген є стійким і може викликати повторні інфекції в наступних сезонах, якщо не вжито належних профілактичних заходів.

Крім плодів, існує ризик ураження кореневої системи, що може призвести до поступового всихання всього цитрусового дерева.

Основним агротехнічним заходом є формування крони на достатній висоті та проведення регулярної санітарної обрізки для поліпшення вентиляції.

Важливо уникати контакту плодів з ґрунтом, для чого нижні гілки слід підіймати або підв'язувати спеціальними опорами.

Ефективним є застосування фунгіцидів, зокрема препаратів на основі міді, до початку сезону дощів для створення захисного бар'єру.

Регулярне збирання та знищення опалих плодів та пошкоджених гілок дозволяє суттєво зменшити кількість інфекційного матеріалу в саду.

• Влаштування ефективної системи дренажу для відведення надлишкової вологи.
• Використання якісного посадкового матеріалу, стійкого до грибкових захворювань.
• Регулярний огляд дерев на наявність перших ознак хвороби для оперативного втручання.