Фоліотина зморшкувата
Pholiotina rugosa
Фоліотина зморшкувата (лат. Pholiotina rugosa) — це сапротрофний гриб, який належить до родини Bolbitiaceae. Хоча він не є паразитом сільськогосподарських культур, його присутність у ґрунті є негативним індикатором стану середовища.
Вміст розділу
Фоліотина зморшкувата
Гриб живиться органічними рештками, тому його часто можна зустріти на добре удобрених ґрунтах, у теплицях, на газонах або в горщиках з кімнатними рослинами.
Основна біологічна небезпека полягає в наявності аматоксинів, які роблять цей вид одним із найнебезпечніших отруйних грибів, що можуть зустрітися в саду чи теплиці.
Міцелій гриба активно розвивається в товщі ґрунту, переробляючи складні органічні сполуки, що сприяє швидкому виснаженню гумусу в певних локальних зонах.
Цей гриб має високу здатність до адаптації, що дозволяє йому успішно колонізувати навіть штучні субстрати, що використовуються в агротехніці.
Плодові тіла фоліотини зморшкуватої мають досить типовий вигляд для дрібних грибів: невелика конусоподібна шляпка від світло-коричневого до охристого кольору.
На ніжці гриба завжди присутнє добре помітне кільце, що є важливим ідентифікаційним ознакою, яка відрізняє його від деяких їстівних видів.
Шляпка має характерну зморшкувату поверхню, особливо в сиру погоду, що і дало назву цьому виду гриба.
Пластинки під шляпкою густі, часто зростаються з ніжкою, а під час дозрівання спор вони набувають іржаво-бурого забарвлення.
Зазвичай плодові тіла з'являються групами, після чого швидко висихають, залишаючи після себе міцеліальну мережу в ґрунті.
Для розвитку грибу потрібна стабільна вологість ґрунту та наявність великої кількості органічного матеріалу для живлення.
Найкращими умовами для утворення плодових тіл є температура в межах 15-20 градусів Цельсія та затінені ділянки з поганою вентиляцією.
У промислових теплицях гриб поширюється разом із низькоякісним торфом або некомпостованим гноєм, де зберігаються спори.
Відсутність регулярного розпушування ґрунту створює сприятливе середовище для проростання спор, оскільки грибниця потребує стабільного середовища.
Часті рясні поливи без належного дренажу провокують масову появу грибів на поверхні субстрату.
Головна шкода полягає у смертельній отруйності гриба для людини та домашніх тварин, що особливо небезпечно при наявності його в садах та на присадибних ділянках.
Хоча сам гриб не шкодить корінням рослин, він може бути конкурентом для корисних мікроорганізмів, що беруть участь у мінералізації ґрунту.
Наявність фоліотини може викликати занепокоєння у споживачів продукції, якщо гриби з'являються в контейнерах з розсадою або декоративними рослинами.
Токсини гриба є дуже стійкими, тому навіть випадковий контакт з ними може становити загрозу здоров'ю персоналу, що працює з ґрунтом.
У агрономічному сенсі гриб є ознакою перезволоження та надмірного накопичення сирої органіки, що може супроводжуватися й іншими фітопатологічними проблемами.
Основним методом боротьби є суворе дотримання режиму поливу, що унеможливлює постійне зволоження поверхні ґрунту.
Необхідно забезпечити хорошу аерацію та дренаж у теплицях, а також використовувати лише перевірені, стерилізовані субстрати.
При появі плодових тіл їх слід негайно видаляти разом із невеликою кількістю прилеглого ґрунту, дотримуючись техніки безпеки.
Зменшення використання сирого органічного добрива та своєчасне його компостування значно знижує ризик появи гриба.
- Покращення вентиляції в закритому ґрунті.
- Використання фунгіцидних засобів для дезінфекції ґрунту у разі масового ураження.
- Регулярне прополювання та розпушування поверхневого шару.