Пельтигерові лишайники

Їхні краї зазвичай підняті, а поверхня має специфічне забарвлення — від оливково-коричневого до сірого, залежно від вологості.

На деревах вони виглядають як дивні нарости, що з часом можуть займати значні площі штамба та скелетних гілок.

У дощову погоду ці лишайники розбухають і стають значно помітнішими, набуваючи більш інтенсивного забарвлення.

Характерною ознакою є відсутність пошкоджень самої деревини, оскільки лишайник живиться незалежно від рослини-господаря.

Збудниками є представники родини Peltigeraceae, які є симбіотичними організмами — гриб та водорість або ціанобактерія.

Це не класичні паразити, вони не висмоктують поживні речовини з дерева, проте їхня присутність вказує на певні проблеми у здоров'ї рослини.

Біологічно вони є індикаторами екологічного стану середовища, оскільки дуже чутливі до промислових забруднень повітря.

Розмножуються спорами або фрагментами талому, які легко переносяться вітром на нові ділянки саду.

Усі процеси їхнього розвитку відбуваються виключно на поверхні, без проникнення в глибокі тканини кори.

Розвиток цих організмів прямо залежить від підвищеної вологості повітря та відсутності сонячного світла на стовбурах.

Вони найчастіше з'являються в старих занедбаних садах, де крони дерев дуже загущені та не провітрюються.

Погана вентиляція сприяє тривалому утриманню вологи на корі, що є ідеальним середовищем для проростання спор.

Кислі ґрунти та ослаблені дерева, які мають повільний приріст кори, стають першими об'єктами для заселення.

Відсутність регулярних профілактичних заходів дозволяє лишайникам швидко колонізувати великі ділянки саду.

Головна небезпека полягає у створенні комфортних умов для зимівлі шкідників, таких як щитівки, попелиці та кліщі.

Лишайники блокують процеси дихання кори, що може дещо сповільнювати загальний ріст дерева в несприятливі періоди.

Під щільними пластинками лишайника постійно зберігається волога, яка сприяє виникненню грибкових гнилей кори.

Декоративні культури втрачають свій товарний вигляд, що неприпустимо в розплідниках чи паркових зонах.

Косвенна шкода проявляється у приховуванні початкових симптомів інших хвороб дерева, що ускладнює своєчасну діагностику.

Основним методом боротьби є омолоджувальне обрізування для покращення доступу світла та повітря до штамба.

Механічна очистка стовбурів дерев спеціальними щітками дозволяє видалити основну масу лишайників ще до початку вегетації.

Хімічний метод включає обприскування розчином залізного купоросу, який ефективно пригнічує розвиток лишайників.

Обов'язковим заходом є осіння та весняна побілка дерев сумішами з додаванням фунгіцидів та вапна.

• Санітарна обрізка крон
• Очищення кори щітками
• Застосування залізного купоросу
• Якісна побілка штамбів