Мортиерельоз

Гриби мають несептований міцелій, який швидко розростається у вологому середовищі. Вони здатні утворювати спорангії, що забезпечують масове поширення інфекції в ґрунті.

Для виживання в несприятливих умовах патогени використовують рослинні рештки, на яких можуть тривалий час існувати як сапротрофи. Це значно ускладнює повне очищення поля від інфекції.

Розвиток грибів пов'язаний із секрецією спеціальних ферментів, які руйнують клітинні стінки рослин. Це відкриває шлях для проникнення гіф патогена в тканини кореневої системи.

Біологічна стійкість грибів роду Mortierella пояснюється їхньою здатністю витримувати різні рівні кислотності ґрунту та змінювати стратегію живлення залежно від наявності доступної органіки.

Початкові ознаки хвороби проявляються у вигляді пригнічення росту рослин. Стебла стають тонкими, листя набуває блідого або жовтуватого кольору, що сигналізує про проблеми з живленням.

Коренева система уражених рослин втрачає пружність, спостерігається побуріння корінців. Дрібні всмоктувальні волоски відмирають, що призводить до загального в’янення.

В умовах підвищеної вологості навколо кореневої шийки або на самих коренях можна помітити білий або сірий наліт міцелію, який згодом зникає при підсиханні ґрунту.

При тяжкому ступені ураження спостерігається повне руйнування епідермісу коренів. Рослини легко висмикуються з ґрунту, оскільки їхній зв'язок із субстратом втрачено.

Пошкоджені тканини часто мають ознаки розкладання з характерним неприємним запахом, що свідчить про розвиток супутньої мікрофлори в місцях проникнення паразита.

Основною умовою для розвитку мортиерельозу є надмірне зволоження ґрунту. Перезволожений ґрунт стає середовищем, де гриб активно розмножується та атакує ослаблені корінці.

Температурний фактор також відіграє критичну роль. Прохолодні періоди з температурою ґрунту від 12 до 18 градусів часто стають піковими для масового розвитку інфекційного процесу.

Погана аерація ґрунту, спричинена щільною структурою або частими поливами, сприяє тому, що коріння відчуває кисневе голодування, стаючи легкою здобиччю для гриба.

Високий рівень органічних речовин, що не встигли розкластися, стимулює розвиток грибниці в ґрунті, створюючи великий запас інфекційного потенціалу.

Резерваторами інфекції часто виступають бур'яни, на коренях яких гриб може зберігатися тривалий час, не викликаючи швидкої загибелі рослини-господаря.

Шкодочинність мортиерельозу полягає в значному зниженні густоти стояння рослин на полі. Це призводить до розрідженості посівів і недобору врожаю ще на етапі сходів.

Пошкоджені рослини, навіть якщо вони не гинуть, мають суттєво знижену продуктивність. Вони пізніше зацвітають і дають меншу кількість плодів, які часто не відповідають товарним стандартам.

Через руйнування коренів порушується засвоєння води та мінеральних добрив, що робить внесення поживних речовин менш ефективним та економічно невигідним.

Інфекція може переноситися з ґрунтом за допомогою інвентарю, води або під час проведення агротехнічних робіт, що сприяє швидкому поширенню хвороби на великих ділянках.

Наслідком хвороби є також накопичення токсинів у тканинах рослин, що може негативно впливати на якість отриманої сільськогосподарської продукції.

Для боротьби з мортиерельозом необхідно проводити комплексні заходи, починаючи з вибору ділянок, де виключено застій води. Організація дренажних систем є першочерговим завданням.

Дотримання сівозміни дозволяє перервати цикл розвитку патогена. Важливо чергувати чутливі культури з тими, що є несприйнятливими до даного роду грибів.

Використання якісного протруєння насіння фунгіцидами широкого спектра дії створює захисний бар'єр для кореневої системи на ранніх етапах розвитку рослини.

• Внесення біопрепаратів, що містять корисні гриби-антагоністи для пригнічення патогенів у ризосфері.
• Забезпечення оптимального рівня живлення для зміцнення імунітету рослин.
• Регулярне розпушування міжрядь для поліпшення повітрообміну в кореневій зоні.

У тепличному господарстві необхідно забезпечити стерильність субстратів та здійснювати моніторинг вологості для запобігання спалахам захворювання.