Довідник · Хвороби

Леканіциліум диморфний

Lecanicillium dimorphum

Збудником захворювання є ентомопатогенний гриб Lecanicillium dimorphum, який за сприятливих умов може проявляти патогенність стосовно вегетативних органів рослин.

0 позицій

Вміст розділу

Нічого не знайдено за обраними фільтрами. Спробуйте змінити запит.

Леканіциліум диморфний

Цей мікроорганізм характеризується диморфізмом — здатністю змінювати морфологічні ознаки залежно від умов середовища, що значно ускладнює його ідентифікацію в польових умовах.

Життєвий цикл гриба базується на утворенні конідій, які здатні поширюватися на значні відстані потоками повітря або краплями вологи під час інтенсивного поливу.

Біологічна природа гриба дозволяє йому виживати в різних субстратах, включаючи рослинні залишки в ґрунті, що робить його потенційно стійким патогеном у сівозмінах.

Генетично та морфологічно Lecanicillium dimorphum близький до інших представників роду Lecanicillium, що вимагає специфічних лабораторних досліджень для точного визначення виду.

Висока вологість повітря, яка стабільно тримається на рівні вище 85%, є критично важливим чинником для масового розвитку та спороношення патогену.

Температурний режим в межах +22°C... +26°C стимулює метаболічні процеси гриба, прискорюючи його інвазію в тканини рослин після первинного контакту зі спорами.

Застій повітря в закритому ґрунті та відсутність регулярного провітрювання теплиць створюють ідеальні мікрокліматичні умови для швидкого розповсюдження хвороби на здорові рослини.

Пошкодження тканин рослин шкідниками або механічні травми при догляді значно полегшують проникнення гіф гриба всередину рослинного організму.

Світловий режим також відіграє роль: низька інтенсивність освітлення сприяє подовженню вегетаційного періоду гриба та збільшенню його агресивності.

Шкідливість Lecanicillium dimorphum проявляється у пригніченні ростових процесів, що суттєво знижує загальну біомасу вирощуваних культур.

Ураження органів рослин призводить до порушення водного балансу та обміну речовин, що проявляється у в'яненні листків та зміні їхнього забарвлення.

При інтенсивному ураженні генеративних органів спостерігається масове скидання зав'язі, що призводить до прямої втрати врожайності та зниження економічної ефективності виробництва.

Патоген здатний інфікувати плоди, утворюючи на них некротичні плями або наліт, що робить продукцію непридатною для реалізації на свіжому ринку.

Тривала присутність гриба на ділянці може призвести до виснаження рослин, роблячи їх вразливими до комплексного впливу інших фітопатогенів.

Основою захисту є оптимізація фітосанітарного стану теплиць, зокрема підтримання оптимальної вологості та регулярне провітрювання для уникнення застою повітря.

Рекомендується проведення профілактичних обробок біологічними препаратами, які здатні конкурувати з патогеном та обмежувати його розвиток на початкових стадіях.

Важливим заходом є систематичне видалення рослинних залишків, які можуть слугувати джерелом інфекції для наступних циклів вирощування овочевих та квіткових культур.

Використання фунгіцидів широкого спектру дії повинно проводитися виключно за наявності чітких ознак захворювання та після оцінки економічної доцільності обробки.

  • Видалення всіх рослинних решток після завершення сезону.
  • Дотримання карантинних заходів при завезенні садивного матеріалу.
  • Забезпечення оптимальної щільності посадки рослин.
  • Дезінфекція конструкцій теплиць у міжсезоння.