Циліндроспоріоз

Патоген проникає в рослинні тканини через продихи або механічні пошкодження, після чого поширюється в міжклітинному просторі. Грибниця розростається всередині листкової пластинки, руйнуючи клітини.

На поверхні уражених ділянок формуються численні конідіальні подушечки, що містять величезну кількість спор. Ці спори є головним джерелом інфекції протягом літнього сезону.

Зимує збудник переважно у вигляді міцелію або пікнід на опалому листі та уражених пагонах, що залишилися в саду. Це створює постійний осередок інфекції в агроценозах.

Біологічно гриб налаштований на швидке захоплення нових тканин за наявності високої вологості. Він є типовим представником збудників плямистостей, що знижують активність фотосинтезу.

Ознаки хвороби починаються з появи дрібних плям на листі, які мають округлу або дещо кутасту форму. Колір плям поступово змінюється від жовтуватого до коричневого.

Характерною особливістю є утворення темної облямівки навколо ураженої ділянки, яка поступово відмирає. У центрі плями може з'являтися світлий наліт спороношення гриба.

На гілках та пагонах з'являються витягнуті некротичні плями, які згодом перетворюються на виразки. Це призводить до передчасного висихання окремих частин рослини.

Листя, що зазнало сильного ураження, передчасно жовтіє та осипається. Це явище часто спостерігається навіть у середині літа, що негативно впливає на загальний стан культури.

Плоди уражених рослин також вкриваються дрібними плямами, які перешкоджають їх нормальному дозріванню. Товарний вигляд продукції суттєво втрачається, що знижує врожайність.

Критичним фактором для розвитку інфекції є висока вологість повітря, особливо під час тривалих дощів або туманів. Спори активно поширюються краплями води.

Температурний режим у межах +18...+24 градусів Цельсія є найбільш сприятливим для швидкого проростання спор. Хвороба може швидко набути характеру епіфітотії в садах.

Густі крони дерев та погано провітрювані ділянки створюють "застійні зони", де волога тримається довше. Це ідеальне середовище для розмноження грибкового патогену.

Неправильний полив, особливо дощування по листю ввечері, сприяє виникненню нових осередків зараження. Рослини повинні встигати висихати до настання ночі.

Слабкі та ослаблені рослини, що мають дефіцит поживних речовин, значно швидше піддаються ураженню, ніж здорові та доглянуті екземпляри.

Найбільша шкода полягає у передчасному скиданні листя, що призводить до виснаження рослин перед зимою. Дерева не накопичують достатньо вуглеводів для успішної перезимівлі.

Через зменшення площі фотосинтезу сповільнюється розвиток молодих пагонів. Це призводить до недорозвинення кореневої системи та загальної слабкості культури.

Погіршення зимостійкості часто призводить до підмерзання навіть помірно стійких сортів. У важких випадках можлива загибель цілих насаджень після суворих зим.

Якість плодів знижується: вони втрачають смакові властивості, стають менш соковитими та швидше уражаються гнилями при зберіганні.

Для господарства циліндроспоріоз означає додаткові витрати на фунгіциди та підвищений ризик втрати врожаю, що робить його небезпечним економічним фактором.

Система захисту базується на ранньовесняних та літніх обробках контактними та системними фунгіцидами, які пригнічують розвиток спор гриба.

Важливим агротехнічним заходом є ретельне прибирання та спалювання опалого листя в саду, де зимує значна частина інфекції.

Потрібно проводити щорічне проріджування крон дерев для забезпечення вільного руху повітря та кращого проникнення сонячного світла вглиб насаджень.

Підвищення імунітету рослин досягається завдяки своєчасному внесенню мікродобрив, що містять бор, цинк та інші елементи, що посилюють опірність хвороб.

Використання стійких до хвороби сортів є найефективнішим методом довгострокового захисту, що дозволяє суттєво зменшити кількість хімічних обробок.