Циліндроспоріоз капустяних

Початкові ознаки ураження проявляються на старому листі нижнього ярусу у вигляді дрібних плям округлої форми, які з часом стають світло-сірими або білими.

Кожна пляма зазвичай має темнішу облямівку. З часом уражені ділянки тканини стають ламкими, часто випадають, через що листя набуває дірчастої структури.

При високій вологості повітря на плямах з обох боків листка з'являється сірий наліт, який є масовим спороношенням патогена. Це головний діагностичний симптом захворювання.

Хвороба поступово поширюється на вищі яруси рослин. У разі сприятливих умов плями зливаються, охоплюючи значну частину листової пластинки, що призводить до її некрозу та передчасного опадання.

Ураження не обмежується лише листям; на черешках та стеблах можуть виникати видовжені світлі плями, що також вкриваються споровим нальотом у вологу погоду.

Збудником захворювання є гриб Neopseudocercosporella brassicae (раніше відомий як Cercosporella brassicae). Це фітопатоген, що належить до класу гіфоміцетів і спеціалізується на ураженні представників родини Капустяні.

Цикл розвитку гриба тісно пов'язаний із рослинними рештками, де патоген зимує у формі міцелію. Навесні утворюються конідії, які розповсюджуються за допомогою вітру, крапель дощу та комах, заражаючи нові рослини.

Інфекція проникає в тканини листя через продихи або мікропошкодження епідермісу. Після потрапляння на поверхню листа спори за наявності вологи швидко проростають, утворюючи нові осередки грибниці.

Патоген має високу здатність до поширення в умовах помірних температур, що робить його небезпечним як на розсадниках, так і на посівах у відкритому ґрунті протягом усього сезону.

Біологічно гриб характеризується формуванням пучків конідієносців, які можна побачити під мікроскопом як сіруватий наліт на нижній стороні плями.

Розвиток гриба Neopseudocercosporella brassicae інтенсивно відбувається за температури від +15°C до +22°C та високої вологості повітря, що перевищує 85%.

Тривалі опади, вранішні тумани та роси створюють ідеальний мікроклімат для проростання спор та вторинного зараження здорових рослин під час вегетації.

Загущені посіви, де обмежена циркуляція повітря, є зоною підвищеного ризику, оскільки волога на поверхні листя не висихає протягом тривалого часу.

Надмірне азотне живлення при дефіциті калію може знижувати стійкість рослин, полегшуючи проникнення патогена в клітини господаря.

Наявність бур'янів родини Капустяні на полі або поблизу нього створює постійне джерело інфекції, де гриб може розмножуватися до появи культурних рослин.

Циліндроспоріоз завдає шкоди через зменшення асиміляційної площі листя, що безпосередньо впливає на налив кочана або розвиток репродуктивних органів.

Масове ураження призводить до передчасного відмирання листя, що уповільнює ріст рослини та знижує врожайність товарної продукції.

При ураженні насінників знижується якість насіння, воно стає щуплим, що погіршує посівні показники наступного року.

Під час зберігання капуста, уражена циліндроспоріозом, швидше піддається вторинному гниттю, оскільки некротизовані ділянки стають вразливими до бактеріальних інфекцій.

Економічні збитки також включають витрати на проведення багаторазових хімічних обробок, необхідних для зупинки епіфітотії в умовах вологого літа.

Найефективнішим заходом боротьби є дотримання сівозміни, що передбачає повернення культур родини Капустяні на одне й те саме поле не раніше ніж через 3-4 роки.

Ретельне знищення рослинних решток після збирання врожаю є критично важливим для зменшення інфекційного навантаження на наступний рік.

Боротьба з бур'янами, особливо з тими, що належать до родини Хрестоцвітих, допомагає зменшити резервації патогена на полях.

Використання фунгіцидів з груп триазолів та стробілуринів на початку виявлення симптомів дозволяє надійно захистити врожай у критичні періоди розвитку хвороби.

• Просторова ізоляція насінників від товарних посівів.
• Використання стійких до хвороб сортів.
• Збалансоване мінеральне живлення (особливо фосфором та калієм) для підвищення імунітету рослин.