Граммотелеєві
Grammotheleaceae
Граммотелеєві (лат. Grammotheleaceae) належать до родини базидіальних грибів. Більшість видів є редуцентами, проте за певних умов вони можуть колонізувати послаблену деревину, викликаючи її поступову деструкцію.
Вміст розділу
Граммотелеєві
Гриб поширюється за допомогою мікроскопічних спор, що розносяться вітром на великі відстані. Інфекція проникає в рослину через пошкодження кори, морозобоїни або свіжі місця зрізів після обрізки.
Міцелій гриба активно розвивається в тканинах стовбура, руйнуючи целюлозу та лігнін. Цей процес призводить до перетворення здорової деревини на м'яку, трухляву масу, що втрачає свою міцність.
Біологічна стійкість гриба забезпечується його здатністю тривалий час виживати в несприятливих умовах. Навіть у сухий період міцелій може залишатися життєздатним у глибоких шарах деревини.
Розвиток патогену часто супроводжується симбіозом з іншими мікроорганізмами, що підсилює руйнівну дію на структуру дерева та прискорює процес відмирання тканин.
Зовнішні ознаки з'являються у вигляді плодових тіл на поверхні кори. Вони мають вигляд щільних, часто нерівних наростів або плівок, які щільно прилягають до стовбура чи гілок.
Заражена ділянка кори стає сухою, змінює колір на більш світлий або сіруватий. При натисканні кора може кришитися, а під нею виявляється змінена деревина з характерним малюнком міцелію.
Ознакою глибокого ураження є поява білої гнилі всередині стовбура. Деревина стає крихкою, розшаровується на окремі волокна та втрачає свою природну пружність.
Крона зараженого дерева поступово втрачає життєву силу. Листя стає дрібним, передчасно жовтіє, спостерігається масове всихання гілок, що перебувають на різних рівнях крони.
У місцях ураження часто спостерігаються розтріскування кори та виділення камеді (у кісточкових культур), що свідчить про намагання рослини захиститися від патогену.
Гриби родини Grammotheleaceae інтенсивно розвиваються за умов підвищеної вологості та відсутності нормальної аерації повітря навколо дерева.
Погана агротехніка, зокрема відсутність санітарної обрізки та залишення задирок на місцях зрізів, створює ідеальні умови для проникнення спор всередину рослинних тканин.
Несприятливі погодні умови, такі як сильні перепади температур, створюють тріщини в корі, через які гриб легко потрапляє у внутрішні шари дерева.
Загущені посадки обмежують доступ світла, що створює постійно вологе середовище — критично важливий фактор для проростання спор та активного розвитку грибниці.
Високий рівень забур'яненості ділянки навколо дерева обмежує циркуляцію повітря, підвищуючи вологість біля основи стовбура, що сприяє розвитку грибкових патогенів.
Основна шкода полягає у втраті цілісності деревини. Це робить дерева небезпечними, оскільки вони можуть раптово зламатися під час сильного вітру або під вагою врожаю.
Захворювання суттєво знижує врожайність. Порушення провідної системи дерева не дозволяє забезпечити повноцінне живлення плодів, що призводить до їхнього дрібніння та опадання.
Заражені дерева стають джерелом інфекції для всього саду. Спори легко переносяться на здорові рослини, що створює ризик масового зараження насаджень.
Лікування уражених дерев часто є неефективним на пізніх стадіях, що призводить до повного викорчовування та знищення плодових насаджень, завдаючи збитків господарству.
Зниження імунітету рослин через ураження грибом призводить до того, що дерева частіше піддаються нападам шкідників, таких як короїди, які лише прискорюють загибель саду.
Основним методом є постійний моніторинг стану кори. Своєчасне виявлення перших симптомів дозволяє локалізувати ураження та врятувати дерево.
Важливо ретельно дезінфікувати садовий інструмент після роботи з кожною рослиною. Для цього підійдуть розчини мідного купоросу або спеціалізовані антисептичні засоби.
- Вирізання уражених ділянок до здорової деревини.
- Обробка зрізів садовою фарбою з вмістом фунгіцидів.
- Видалення сухостою та опалого листя з ділянки.
- Проведення осіннього та весняного обприскування фунгіцидами.
- Забезпечення оптимального режиму підживлення для зміцнення імунітету.
Якщо ступінь ураження перевищує третину стовбура, дерево краще видалити повністю разом з кореневою системою, щоб запобігти подальшому поширенню спор.
Системна робота з профілактики включає також захист від шкідників, які можуть переносити спори гриба на своїх тілах з хворих дерев на здорові.