Гломерелові

Найбільш поширеним і патогенним представником родини є Glomerella cingulata, який має конідіальну стадію Colletotrichum gloeosporioides.

Цей мікроорганізм є спеціалізованим паразитом, що проникає в тканини рослини через продихи або механічні пошкодження епідермісу.

Збудник зберігається у вигляді грибниці в залишках рослин, насінні, ґрунті або на гілках багаторічних культур протягом усього несприятливого періоду.

Біологічна стійкість патогена та його здатність до швидкої рекомбінації ускладнюють боротьбу з хворобами, які він спричиняє в агроценозах.

Типові ознаки ураження проявляються у вигляді плям коричневого або темно-сірого кольору з виразною облямівкою на листках та стеблах.

На уражених частинах рослин часто утворюються дрібні темні подушечки, які є місцем спороношення гриба, особливо при підвищеній вологості.

Плоди, уражені гломереловими грибами, вкриваються заглибленими плямами, що швидко розростаються і призводять до повного гниття м’якуша.

Спостерігається в'янення пагонів та передчасне опадання листя, що суттєво послаблює життєздатність всього організму рослини.

• Формування виразок на стеблах та стовбурах.
• Поява рожевого нальоту спор на місцях ураження.
• Деформація плодів, що супроводжується некрозом.
• Зсихання суцвіть та передчасне опадання зав'язі.

Розвиток інфекції максимально інтенсивний за умов високої вологості повітря та наявності крапельно-рідинної вологи на поверхні рослин.

Температурний режим у межах від +20°C до +25°C є оптимальним для проростання конідій та активного поширення грибниці всередині тканин.

Тривалі дощі, тумани та роси створюють сприятливе середовище для проростання спор та вторинного зараження здорових сусідніх рослин.

Порушення правил агротехніки, таких як надмірна густота посівів та відсутність провітрювання, створює сприятливий мікроклімат для патогена.

Наявність ран на рослинах, завданих шкідниками, градом або при обрізці, значно полегшує проникнення грибного міцелію всередину.

Хвороби, спричинені гломереловими, призводять до значних економічних втрат через суттєве зниження якості та кількості врожаю.

Плодова продукція втрачає товарний вигляд та стає нездатною до тривалого зберігання, оскільки гниття продовжується під час перевезення.

Постійне ураження багаторічних рослин призводить до виснаження їхніх резервних речовин та зниження морозостійкості у зимовий період.

Насіннєвий матеріал, заражений збудником, демонструє низьку енергію проростання та часто гине ще до появи надземних сходів.

Велика кількість ресурсів, витрачених на хімічний захист, призводить до значного подорожчання собівартості сільськогосподарської продукції.

Комплексний захист базується на суворому дотриманні сівозміни та знищенні рослинних решток, які є резерваторами інфекції.

Використання стійких до хвороб сортів та якісного, знезараженого насіннєвого матеріалу є найнадійнішим способом профілактики.

Регулярне проведення санітарних обрізок у садах та винесення інфікованих гілок за межі ділянки мінімізує поширення гриба.

Хімічний захист включає обприскування фунгіцидами системної та контактної дії відповідно до фаз розвитку культур та прогнозів погоди.

Забезпечення оптимального живлення та догляду за рослинами зміцнює їхній імунітет, роблячи їх менш вразливими до інфекційного навантаження.