Фузаріозне в'янення манго

Внутрішні тканини стовбура при зрізі демонструють характерне коричневе забарвлення судинної системи, що свідчить про глибоке ураження патогеном.

На стовбурі дерева часто виникають поздовжні тріщини, через які за умов підвищеної вологості може виділятися екссудат грибного походження.

Коренева система уражених дерев поступово відмирає, що суттєво порушує живлення всього дерева та призводить до його загального виснаження.

При інтенсивному ураженні спостерігається масова дефоліація та загибель дерева протягом одного-двох вегетаційних періодів.

Збудником є ґрунтовий патогенний гриб Fusarium mangiferae, що належить до відділу Ascomycota і спеціалізується на ураженні манго.

Гриб здатний тривалий час зберігати життєздатність у ґрунті у вигляді хламідоспор, які надзвичайно стійкі до несприятливих погодних умов.

Інфекція поширюється через заражену ґрунтову суміш, нестерильний посадковий матеріал та механічні інструменти, що використовуються при догляді.

Патоген проникає всередину рослини через рани на коренях або стовбурі, після чого швидко колонізує судинну систему, блокуючи рух соків.

Метаболіти, що виділяються грибом під час життєдіяльності, отруюють тканини рослини, прискорюючи процеси відмирання клітин та судин.

Оптимальними умовами для розвитку фузаріозу є висока температура повітря, яка коливається в межах від +25 до +30 градусів за Цельсієм.

Надмірна вологість ґрунту при поганому дренуванні створює сприятливе середовище для активного проростання спор гриба у зоні кореневої системи.

Слабкі та ослаблені дерева, які отримують недостатнє живлення або пошкоджені шкідниками, мають найвищий ризик ураження фузаріозним в'яненням.

Відсутність дезінфекції інструментів під час обрізки дозволяє грибу миттєво поширюватися по всій плантації, вражаючи нові здорові дерева.

Загущені посадки, де спостерігається погана циркуляція повітря, створюють мікроклімат, що сприяє швидкому накопиченню і розмноженню патогену.

Це захворювання є критичною загрозою для господарств, оскільки воно призводить до повної загибелі продуктивних дерев, що не підлягають лікуванню.

Господарство зазнає значних збитків через зниження врожайності, необхідність видалення хворих дерев та витрати на повну дезінфекцію зараженої ділянки.

Уражені ділянки стають непридатними для вирощування манго протягом багатьох років через високу концентрацію інфекційного навантаження в ґрунті.

Хвороба різко знижує товарні якості плодів, що робить їх непридатними до збуту, навіть якщо частина дерева ще залишається живою.

Економічна нестабільність господарства посилюється через високі витрати на боротьбу з грибком та необхідність тривалого карантину території.

Головним заходом є придбання сертифікованих саджанців, що пройшли перевірку на наявність грибкових інфекцій та інших патогенів.

Необхідно підтримувати високий рівень санітарії на плантації, включаючи негайне видалення та спалювання будь-яких частин рослин з ознаками хвороб.

Регулярна дезінфекція секаторів та пилок за допомогою спиртових розчинів або хлорвмісних препаратів після кожного дерева є обов'язковою процедурою.

Внесення біопрепаратів на основі Trichoderma spp. допомагає пригнічувати активність Fusarium mangiferae у ґрунті та зміцнювати коріння.

• Моніторинг стану здоров'я насаджень мінімум один раз на тиждень.
• Забезпечення якісного дренажу для запобігання застою води біля коренів.
• Використання фунгіцидів згідно з інструкцією при виявленні перших ознак.
• Уникання механічних пошкоджень стовбурів та кореневої системи під час обробітку.
• Впровадження сівозміни на площах, де було виявлено ураження манго.