Фузаріозне в’янення бегонії

Гриб проникає в тканини рослини через кореневу систему, особливо в місцях мікротравм. Внутрішнє поширення міцелію відбувається через провідні судини стебла.

У процесі росту гриб виділяє токсичні продукти метаболізму, які отруюють клітини рослини. Це призводить до поступової закупорки судин і порушення руху соків.

Патоген здатний зберігатися в рослинних залишках та інфікованому ґрунті протягом багатьох років, що робить його вкрай стійким до несприятливих умов середовища.

Поширення інфекції часто відбувається через нестерильні інструменти, забруднену воду для поливу або куплений заражений посадковий матеріал (бульби або живці).

Першою ознакою є загальне пригнічення рослини та хлороз нижніх листків. Листя втрачає пружність і починає поступово жовтіти від країв до центру.

На поперечному зрізі прикореневої частини стебла спостерігається коричневе кільце, яке вказує на пошкодження судинної системи грибницею патогена.

За високої вологості навколо стебла з'являється характерний наліт білого або ніжно-рожевого кольору, що є спороношенням гриба Fusarium.

Коренева система ураженої рослини чорніє, стає м'якою і виділяє неприємний запах гнилі. Кора коренів легко знімається при найменшому механічному зусиллі.

• Втрата тургору листям.
• Пожовтіння нижнього ярусу рослини.
• Коричневі плями на основі стебла.
• Відмирання окремих кореневих відростків.
• Повне в'янення куща протягом кількох днів.

Найбільш активний розвиток Fusarium begoniae спостерігається за температури від +20 до +28 градусів, що відповідає умовам багатьох теплиць.

Надмірна вологість ґрунту разом із поганою вентиляцією прикореневої зони провокує швидке розмноження гриба в субстраті та його проникнення в коріння.

Використання важких сумішей для посадки, які погано пропускають повітря, створює умови для застою вологи, що є критичним фактором для розвитку інфекції.

Механічні пошкодження коріння під час пересадки або розпушування ґрунту стають відкритими воротами для швидкого проникнення інфекції в організм рослини.

Нестача світла та ослаблений імунітет бегонії через неправильний режим живлення значно знижують опірність культури до впливу цього грибкового патогена.

Хвороба несе високу загрозу колекціям бегоній, оскільки уражені екземпляри майже не піддаються лікуванню на пізніх стадіях розвитку патології.

Захворювання призводить до швидкої втрати декоративності, припинення росту та порушення всіх життєвих процесів, включаючи формування квітконосів.

Руйнування кореневої системи унеможливлює живлення рослини, що за умов жаркого клімату призводить до смерті куща протягом короткого часу.

Гриб залишається в ґрунті, що робить його джерелом небезпеки для наступних посадок, якщо не провести повну дезінфекцію робочого місця та вазонів.

Швидкість поширення спор у повітрі або через воду робить фузаріоз справжньою епідемією для оранжерей, де вирощують чутливі види та сорти бегоній.

Основним заходом боротьби є використання стерильного субстрату та знезараженого горщика для кожної нової висадки бегоній у господарстві.

Полив має бути помірним, щоб ґрунт встигав підсихати, що суттєво обмежує можливості для розмноження гриба в прикореневій зоні рослин.

У разі появи симптомів уражену рослину необхідно негайно видалити разом із грудкою землі, а решту посадок обробити фунгіцидами системної дії.

Ефективними є профілактичні обприскування та поливи препаратами на основі бензимідазолів, які зупиняють розповсюдження грибниці в тканинах стебла.

Дезінфекція ножів, секаторів та інших інструментів після роботи з кожною рослиною є обов'язковою умовою для запобігання поширенню інфекції по теплиці.