Ентомофтороз попелиці

Гриб інфікує шкідника, проникаючи через хітинову оболонку тіла. Після потрапляння всередину розпочинається стрімкий ріст міцелію, що виснажує організм комахи.

Процес розвитку патогена закінчується формуванням спор, які викидаються в навколишнє середовище, щоб заразити сусідні особини в колонії попелиці.

Гриб здатен утворювати зигоспори, які допомагають йому пережити несприятливі умови, зимуючи в ґрунті або на залишках рослин, що лежать на полі.

Поширення інфекції відбувається шляхом контакту або за допомогою потоків повітря, що переносять спори на живих комах поблизу.

Типовою ознакою є зміна поведінки попелиці: комахи стають малорухливими та припиняють харчуватися на листі рослин.

Поверхня тіла загиблих комах вкривається характерним нальотом, колір якого варіюється від брудно-білого до сірого чи коричневого залежно від стадії спороутворення.

Мертві комахи зазвичай прикріплюються до рослини перед смертю, що дозволяє грибу максимально ефективно розсіювати свої спори.

Уражена колонія виглядає як набір висушених муміфікованих трупиків, що чітко виділяються на фоні зелених тканин листа.

Якщо подивитися під мікроскопом, на тілі попелиці можна побачити розгалужені конідієносці гриба, що виходять назовні крізь щілини хітину.

Ключовим фактором розвитку хвороби у попелиці є підвищена вологість повітря, яка має сягати понад 75-80% для активного поширення спор.

Наявність ранкової роси або тривалі опади створюють оптимальний «мікроклімат» для зараження нових особин усередині колонії шкідника.

Температурний режим у межах від +18 до +24°C є найбільш сприятливим для швидкої колонізації організму попелиці грибом.

Висока щільність заселення рослини попелицею сприяє швидшому переходу епізоотії, оскільки ймовірність контакту між здоровою та хворою комахою зростає.

Несприятливими умовами є сухе та спекотне повітря, яке уповільнює розвиток гриба та зупиняє процес зараження нових комах.

Хоча назва «хвороба» вказує на негативний процес, для агронома цей гриб є надзвичайно корисним біологічним агентом, що контролює чисельність попелиць.

Ентомофтороз здатний самостійно зупинити масове розмноження попелиці без втручання пестицидів, що економить кошти на захист врожаю.

Шкода для культури від самого гриба відсутня, оскільки він є облігатним паразитом виключно комах, а не рослинних тканин.

Втрати врожаю від попелиці мінімізуються завдяки природному спалаху інфекції, який знищує майже всю популяцію шкідника за лічені дні.

Зниження популяції гриба внаслідок хімічних обробок може призвести до вторинного спалаху чисельності попелиці, що створює ризики для врожаю.

Головною метою агротехнічних заходів є збереження та стимулювання природної популяції гриба для боротьби з попелицею.

Важливо мінімізувати використання фунгіцидів, особливо тих, що мають широке системне охоплення, адже вони можуть пригнічувати корисну мікофлору.

Створення сприятливих умов — полив, підтримка густоти посівів — сприяє розповсюдженню цього природного ворога попелиці.

• Уникання надмірного використання токсичних пестицидів
• Сприяння біологічному балансу в агроценозі
• Моніторинг стану популяцій комах на наявність ознак мікозу
• Збереження вологості повітря у теплицях у критичні моменти
• Інтегрована система захисту без повної стерилізації середовища

Досліджуються методи штучного накопичення спор гриба для біологічного контролю в закритому ґрунті під час вегетації культур.