Дотистроматоз

Збудник належить до аскоміцетів і характеризується утворенням дрібних чорних плодових тіл — стром, які формуються безпосередньо в тканинах хвої.

Гриб активно розмножується в умовах підвищеної вологості, утворюючи конідії, які розносяться краплями дощу на сусідні гілки або дерева.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний з опалою хвоєю, де він може зберігати здатність до зараження протягом тривалого часу.

Біологія патогена дозволяє йому успішно зимувати в уражених тканинах, активізуючись з приходом теплої та дощової погоди навесні.

Перші симптоми проявляються у вигляді дрібних жовтуватих або бурих плям, які поступово поширюються по всій довжині хвоїнки.

Характерною ознакою є поява чітких поперечних смуг червоно-коричневого кольору, що дало назву хворобі «червоний опік хвої».

На пізніших стадіях у центрі плям з'являються чорні крапки — спороношення гриба, що розривають епідерміс хвої.

Уражена хвоя починає жовтіти та передчасно опадати, що часто призводить до оголення гілок у нижній частині крони.

За інтенсивного розвитку хвороби спостерігається масовий скид хвої поточного та минулих років, що змінює вигляд дерева.

Основним фактором розвитку є затяжні дощі та висока відносна вологість повітря, необхідна для проростання спор гриба.

Температурний оптимум для розвитку патогена коливається в межах помірних значень, що притаманні періоду з кінця весни до осені.

Загущені посадки хвойних культур створюють сприятливі умови для накопичення інфекції через відсутність нормальної аерації.

Слабкі та ослаблені погодними чинниками дерева піддаються інфікуванню набагато швидше, ніж здорові насадження.

Наявність уражених рослин або рослинних залишків поблизу здорових насаджень значно підвищує ризик епіфітотії.

Шкодочинність дотистроматозу проявляється у критичному виснаженні дерев через тривалу дефоліацію хвої.

Зниження площі фотосинтезуючої поверхні призводить до уповільнення росту пагонів та зменшення приросту деревини.

Хвороба має велике економічне значення для лісового господарства та розплідників, оскільки знижує якість та декоративність посадкового матеріалу.

При постійному ураженні дерева втрачають імунітет, стаючи легкою здобиччю для шкідників, наприклад, короїдів.

Сильне зараження може призвести до повної загибелі молодих рослин протягом кількох вегетаційних періодів.

Для захисту насаджень рекомендується застосування фунгіцидів на основі міді, які ефективно пригнічують розвиток спор.

Важливим елементом контролю є санітарне очищення ділянки від опалої хвої, яка є основним джерелом поширення спор.

Планування розріджених схем посадки допомагає запобігти створенню мікроклімату, сприятливого для розвитку грибкових хвороб.

Використання стійких до хвороби видів або сортів хвойних дерев є перспективним напрямком у боротьбі з дотистроматозом.

Регулярний огляд дерев дозволяє вчасно розпочати фунгіцидну обробку та зупинити розповсюдження інфекції на початковому етапі.