Дотідеї

Основним симптомом ураження рослин грибами родини Dothideaceae є формування на листках, стеблах та плодах плям різної конфігурації.

Найчастіше плями мають коричневе або сірувате забарвлення, часто з чітко окресленою облямівкою, що свідчить про розвиток некрозу тканин.

У центрі уражених ділянок поступово розвиваються плодові тіла — псевдотеції, які виглядають як дрібні чорні крапки на поверхні тканини.

При прогресуванні патогенного процесу уражені тканини відмирають, що призводить до передчасного в'янення та опадання листкового апарату.

На стеблах та пагонах інфекція може викликати розтріскування кори та утворення виразок, що суттєво порушує живлення окремих частин рослини.

Збудниками захворювання є гриби порядку Dothideales, родини Dothideaceae, які належать до великої групи аскоміцетів.

Це переважно сапротрофні мікроорганізми, які здатні переходити до паразитизму при ослабленні імунітету рослини-господаря.

Життєвий цикл гриба передбачає утворення аскоспор у псевдотеціях, що є основним джерелом інфекції для молодих культур навесні.

Гриби цієї родини вирізняються високою здатністю до виживання на рослинних рештках у ґрунті протягом тривалого часу.

Поширення спор здійснюється переважно краплями дощу, вітром та під час виконання технічних операцій на полі.

Для розвитку грибів родини Dothideaceae найсприятливішими є підвищена вологість повітря та помірні температури навесні.

Тривалі періоди опадів та ранкові тумани створюють оптимальний мікроклімат для проростання спор та інфікування вегетативних органів.

Надмірна густота посівів значно погіршує аерацію, що сприяє швидкому розповсюдженню інфекції в межах одного агроценозу.

Ослаблені рослини, що мають дефіцит поживних речовин або пошкоджені шкідниками, є найвразливішими до проникнення патогена.

Найактивніше розвиток хвороби відбувається при чергуванні вологих днів з періодами підвищення температури, що стимулює спороношення.

Шкодочинність дотідей проявляється у значному зменшенні площі активної фотосинтезуючої поверхні листків, що гальмує розвиток рослини.

Уражені посіви можуть втрачати від 30% до 50% потенційного врожаю внаслідок порушення метаболізму та зниження якості продукції.

Передчасна втрата листя послаблює багаторічні культури, знижуючи їхню стійкість до несприятливих зимових умов.

При масовому ураженні можлива загибель молодих рослин або значна деформація плодів, що знижує їхню товарну привабливість.

Високий інфекційний фон потребує проведення додаткових хімічних обробок, що підвищує загальні витрати на вирощування культури.

Головним заходом профілактики є дотримання правильної сівозміни, що перериває ланцюг живлення патогенних грибів.

Ефективним є глибоке заорювання рослинних залишків у ґрунт, що сприяє швидкому руйнуванню джерел інфекції.

Використання збалансованого мінерального живлення з акцентом на калійні добрива зміцнює імунітет культур до грибкових хвороб.

У періоди високого ризику зараження проводять обприскування фунгіцидами згідно з регламентами захисту конкретної культури.

• Регулярне проріджування посівів для кращої циркуляції повітря.
• Санітарна обрізка та видалення пошкоджених частин рослин у садах.
• Використання сортів з високим рівнем стійкості до плямистостей.