Діатриповий некроз

Життєвий цикл гриба супроводжується утворенням строми, яка виглядає як дрібні чорні нарости на корі. Усередині цих утворень формуються спори, що здатні поширюватися на значні відстані за допомогою вітру та крапель дощу.

Патоген здатний тривалий час зберігатися в ураженій корі дерев та рослинних рештках. Це робить його дуже стійким до несприятливих умов середовища, що ускладнює повне викорінення інфекції з саду.

Проникнення грибниці вглиб дерева відбувається через механічні пошкодження: тріщини від морозу, місця невдалої обрізки або пошкодження, завдані шкідниками. У тканинах гриб розвиває потужний міцелій.

Це захворювання класифікується як некрозно-ракова хвороба кори, яка поступово призводить до руйнування камбію та відмирання живих тканин дерева під місцем ураження.

Першими проявами хвороби є локальні зони відмирання кори, що за кольором відрізняються від здорових ділянок. Шкірка на таких ділянках стає темно-коричневою або майже чорною.

Характерною ознакою є наявність численних дрібних чорних плодових тіл (стром) на поверхні ураженої кори. Вони можуть розташовуватися групами, надаючи корі шерсткої текстури, помітної при огляді.

При спробі зняти уражену кору спостерігається руйнування внутрішніх шарів, а під нею виявляється грибниця білого або жовтуватого кольору. Деревина в місці некрозу часто забарвлюється в темні тони.

Гілки, на яких розвивається некроз, з часом втрачають життєздатність. Листя на них передчасно жовтіє, скручується і опадає, після чого настає повне всихання всієї гілки.

У разі системного ураження некроз може оперізувати гілку, що призводить до негайного відмирання всієї частини дерева вище місця ураження через припинення надходження поживних речовин.

Розвиток грибів роду Diatrype найактивніше відбувається в умовах підвищеної вологості. Часті опади та тумани створюють оптимальне середовище для проростання спор на відкритих ранах дерев.

Ослаблення дерев через несприятливі погодні умови, наприклад, після суворих зим, різко підвищує сприйнятливість до хвороби. Морозобоїни стають головними осередками для розвитку патогену.

Недотримання агротехнічних норм, зокрема відсутність догляду за місцями зрізів після обрізки, створює умови для швидкого заселення тканин грибком. Незахищена свіжа рана — це ідеальний вхід для інфекції.

Сприятливим фактором також є загущеність насаджень, де циркуляція повітря обмежена. Відсутність провітрювання призводить до застою вологого повітря в кроні, що провокує поширення грибкових спор.

Загальна слабкість дерева через нестачу елементів живлення або посуху знижує рівень імунітету. Такі дерева уражаються патогеном набагато частіше, ніж ті, що отримують повноцінний догляд.

Діатриповий некроз завдає значної шкоди садовим насадженням, спричиняючи відмирання продуктивних гілок. Це напряму знижує врожайність та загальний стан дерев.

Хвороба має хронічний характер, тому за відсутності лікування дерево може повністю загинути протягом кількох років. Поступове поширення гриба по стовбуру виснажує рослину.

Молоді дерева в розплідниках є особливо вразливими до цієї інфекції. Одне ураження може призвести до втрати всього екземпляра, що тягне за собою економічні збитки для господарства.

Поражені дерева стають осередками для поширення спор на здорові рослини в саду. Це вимагає проведення постійного моніторингу та додаткових витрат на санітарні заходи.

Окрім втрати врожаю, хворі дерева виглядають неестетично, що є критичним для декоративних насаджень. Видалення та заміна великих дерев потребує значних зусиль та часу.

Головним заходом боротьби є вчасна санітарна обрізка. Уражені гілки слід вирізати з захопленням здорової тканини, після чого обов'язково проводити дезінфекцію інструменту.

Усі місця зрізів необхідно покривати садовим варом або фарбами на основі фунгіцидів. Це дозволяє ізолювати тканину від зовнішнього середовища та запобігти зараженню.

Для зменшення інфекційного навантаження в саду рекомендується проводити профілактичне обприскування фунгіцидами в період спокою дерев — навесні та восени.

Підтримання високого рівня агротехніки є найкращою профілактикою. Збалансоване живлення та належний полив сприяють формуванню міцного імунітету у дерев.

• Регулярний огляд дерев навесні та восени.
• Видалення та спалювання всіх рослинних залишків та хворих гілок.
• Своєчасна боротьба зі шкідниками, що пошкоджують кору.
• Дезінфекція спилів мідьвмісними препаратами.