Коріолус

Збудник проникає у внутрішні тканини дерева через механічні пошкодження кори, морозобоїни або місця неправильної обрізки гілок. Після проникнення грибниця починає активно руйнувати структурні компоненти деревини.

Гриб виділяє ферменти, які розкладають лігнін і целюлозу. Цей процес відомий як біла гниль, оскільки розкладена деревина втрачає колір, стаючи світлою, волокнистою та крихкою.

На поверхні стовбурів утворюються характерні плодові тіла, що мають вигляд напівкруглих або консольних утворень з концентричними зонами. Вони є джерелом інфекційних спор.

Поширення спор відбувається переважно повітряними потоками. Вони здатні зберігати життєздатність тривалий час до моменту потрапляння на сприятливий субстрат — пошкоджену ділянку стовбура дерева.

Найпершою ознакою наявності коріолусу є формування на корі дерев жорстких плодових тіл. Вони часто розташовані групами, нагадуючи черепицю, та мають характерні колірні смуги на капелюшках.

Якщо зрізати частину ураженої деревини, можна побачити характерну білу гниль. Тканини стають надзвичайно легкими, пухкими і втрачають свою природну щільність, легко розламуються в руках.

Крона дерев реагує на ураження поступовим в'яненням, зміною кольору листя на тьмяний та його передчасним опаданням. Сильне ураження призводить до повної втрати життєздатності окремих гілок.

На стовбурах можуть з'являтися ділянки з розтрісканою або відшарованою корою. Саме в цих місцях грибниця найбільш активно розвивається, поглиблюючись у внутрішні шари стовбура.

• Наявність твердих багаторічних плодових тіл.
• Білий колір уражених ділянок деревини.
• Втрата міцності деревини та її волокниста структура.
• Поступове всихання гілок або цілого дерева.

Для розвитку коріолусу критично важливим є високий рівень вологості повітря та наявність джерел живлення у вигляді ослабленої деревини. Часто хвороба розвивається в затінених, вогких частинах саду.

Температурний режим у діапазоні від +15 до +25 градусів є найбільш сприятливим для швидкого росту міцелію. Гриб продовжує свою активність протягом усього теплого сезону.

Погана вентиляція крони та надмірна щільність посадок сприяють затримці вологи на корі, що створює сприятливі умови для успішного проростання спор гриба.

Місця зрізів, залишені без обробки після обрізки, стають відкритими воротами для інфекції. Дощова погода під час обрізки значно підвищує ризик зараження.

Старі дерева з низькою стійкістю до стресів найчастіше стають об'єктами атаки коріолусу, оскільки їх захисні бар'єри ослаблені через вік або попередні хвороби.

Шкодочинність коріолусу полягає у фізичному руйнуванні опорних структур дерева. Це робить насадження небезпечними, оскільки вони можуть зламатися при сильних поривах вітру.

Гриб викликає повільну, але неминучу загибель дерев. У промислових садах це веде до зниження врожайності та необхідності раннього розкорчовування садів.

Інфекція коріолусу важко піддається лікуванню на пізніх стадіях, тому хворі дерева часто стають джерелом спор для здорових екземплярів, що стоять поруч.

Окрім прямої шкоди, гриб сприяє заселенню дерев вторинними шкідниками — короїдами та вусачами, які прискорюють процес руйнування стовбура.

Власники садів несуть збитки через втрату багаторічних культур, які потребували десятиліть для досягнення продуктивного віку, що неможливо швидко компенсувати новими саджанцями.

Головним заходом є суворе дотримання агротехніки. Усі пошкоджені гілки слід видаляти, а спили негайно зафарбовувати садовою фарбою або обробляти антисептичними пастами.

Інструменти, використані для обрізки заражених дерев, повинні проходити обов'язкову дезінфекцію розчином спирту, щоб запобігти рознесенню спор по всьому саду.

Необхідно підтримувати загальний імунітет дерев через правильне підживлення та регулярний полив, що дозволяє деревам швидше загоювати рани та протистояти грибковим інвазіям.

Для запобігання інфекції рекомендується застосування профілактичних обприскувань фунгіцидами на основі міді, які захищають кору від проникнення спор грибів.

Якщо ураження виявлено, слід вирізати заражені тканини до здорового шару, після чого провести дезінфекцію і захисну обробку місця пошкодження для запобігання рецидивам.