Кольтріція

Цей гриб є сапротрофом, що живе на відмерлій деревині, проте в умовах ослаблення насаджень він здатний атакувати живі кореневі системи дерев.

Біологічно він формує досить специфічні плодові тіла, що мають воронкоподібну форму та концентричні зони на поверхні, які добре помітні під час спороношення.

Грибниця проникає глибоко в тканини кореня, де виділяє спеціальні ферменти, що розщеплюють лігнін та целюлозу, призводячи до розвитку білої гнилі.

Патоген здатний зберігатися в ґрунті роками у вигляді міцелію, що робить його вкрай стійким та небезпечним для стабільних лісових екосистем.

Найпершою ознакою наявності патогену є поява характерних шкірястих плодових тіл коричневого кольору навколо стовбурів дерев або на оголеному корінні.

Крона уражених дерев поступово змінює колір на жовтуватий, що пов'язано з порушенням надходження поживних речовин від кореневої системи до листя.

При розкопках коріння спостерігається деградація тканин, які стають ламкими, набувають волокнистої структури та специфічного забарвлення.

Затримка росту пагонів та передчасне скидання хвої є критичними сигналами, що вказують на прогресуюче руйнування внутрішніх структур дерева.

В окремих випадках навколо основи ураженого дерева можна помітити білий або бурий наліт грибниці, який вказує на активне поширення патогену в прикореневій зоні.

Гриб розвивається інтенсивніше за умов високої вологості ґрунту, що часто спостерігається в низинах або під час тривалих періодів дощів.

Наявність великої кількості органічних решток та пеньків у ґрунті створює ідеальний субстрат для первинного закріплення інфекції.

Сприятливим фактором є висока температура навколишнього середовища, що стимулює вегетативний розвиток міцелію у літній період.

Пошкодження кореневої системи під час лісозаготівельних робіт або внаслідок діяльності шкідників створює «ворота» для проникнення спор патогену.

Густі посадки та відсутність належної аерації ґрунту сприяють накопиченню грибних спор та їх швидкому поширенню на сусідні дерева.

Кольтріція спричиняє системне пошкодження кореневої системи, що робить дерева критично вразливими до фізичних чинників, зокрема сильного вітру.

Через постійну руйнацію деревини коріння дерево перестає отримувати воду, що призводить до його повільного засихання протягом кількох вегетаційних сезонів.

Інфекція здатна швидко поширюватися на здорові дерева, що знаходяться поруч, створюючи осередки патологічного відпаду лісу.

Господарська шкода полягає у втраті цінної деревини та необхідності проведення складних лісовідновлювальних заходів на заражених територіях.

Особливо небезпечним є поширення хвороби в розсадниках, де молоді рослини гинуть дуже швидко через недостатньо розвинену кореневу систему.

Основним методом боротьби є проведення вчасних санітарних рубок та видалення хворих дерев разом із частиною коренів для знищення джерела інфекції.

Регулювання гідрологічного режиму на ділянках, схильних до заболочування, суттєво зменшує шанси гриба на масове розмноження.

Важливо уникати механічних травм стовбурів та коріння під час догляду за насадженнями, щоб не створювати сприятливі умови для зараження.

Застосування біологічних фунгіцидів на основі грибів-антагоністів дозволяє пригнітити активність кольтріції в природних умовах без шкоди екології.

• Проведення регулярного фітопатологічного моніторингу.
• Знищення плодових тіл перед утворенням спор.
• Використання стійких до гнилей порід дерев.