Ріжки

Основним елементом розмноження та виживання гриба є склероції (ріжки). Це міцні утворення темно-фіолетового або майже чорного кольору, які розвиваються замість зерен у колосі.

Після перезимівлі, навесні, склероції проростають, утворюючи плодові тіла з аскоспорами. Ці спори переносяться повітряними потоками або комахами безпосередньо на приймочку маточки квітки.

На початковому етапі зараження гриб виділяє особливу липку речовину — «медвяну росу», яка містить величезну кількість конідій, що продовжують вторинне інфікування посівів.

Процес завершується заміщенням тканин зав’язі щільним міцелієм, з якого формується новий склероцій, здатний зберігатися в ґрунті або насіннєвому матеріалі до наступного сезону.

Першим візуальним сигналом початку хвороби є поява крапель солодкої липкої рідини на колоссі в період активного цвітіння. Це явище в народі називають «медвяною росою».

Згодом у колосках, замість нормального зерна, розвиваються видовжені, вигнуті рогоподібні утворення темного кольору, що значно виступають за межі лусочок.

Уражені колосся часто виглядають деформованими, а в умовах вологої погоди на них може з’являтися сірий або рожевий наліт конідіального спороношення.

При огляді поля можна помітити, що крайові зони посівів уражаються сильніше, оскільки саме там створюються оптимальні умови для перенесення спор комахами.

Після дозрівання культури склероції легко осипаються на ґрунт або потрапляють у масу зерна під час комбайнування, що стає проблемою для подальшого очищення врожаю.

Найбільш сприятливими для розвитку гриба є тривала прохолодна та дощова погода, особливо в критичний період цвітіння злаків, коли рильце квітки відкрите для інфекції.

Розтягнутий період цвітіння культури значно збільшує шанси гриба на успішне закріплення та ураження більшої кількості колосків у посіві.

Наявність у посівах та навколо них бур'янів, таких як пирій повзучий, костриця або тонконіг, забезпечує постійну присутність джерела інфекції в агроценозі.

Недостатня сівозміна, де зернові повертаються на одне й те саме поле занадто часто, сприяє накопиченню склероціїв у верхньому шарі ґрунту.

Висока вологість повітря та активність комах-запилювачів, які переносять конідії з квітки на квітку, значно прискорюють епіфітотійний процес на полі.

Ріжки є надзвичайно небезпечними через наявність у складі склероціїв високотоксичних алкалоїдів (ерготамін, ергометрин), що викликають тяжке захворювання — ерготизм.

Споживання зараженого зерна людьми чи тваринами може призвести до гангренозних уражень, розладів центральної нервової системи та порушень кровообігу.

Окрім токсичного впливу, хвороба спричиняє пряме зниження врожайності, оскільки замість зерна в колосі формується маса, непридатна для харчових та кормових цілей.

Високі вимоги до якості зерна на експорт та переробку змушують фермерів витрачати додаткові кошти на спеціалізоване обладнання для фотосепарації та сортування.

У тваринництві навіть невелика домішка склероціїв у комбікормах може спричинити серйозні репродуктивні проблеми у поголів'я, що несе великі збитки для господарства.

• Ретельна очистка насіння перед посівом за допомогою сучасних зерноочисних машин та сортувальних столів.
• Застосування правильної сівозміни, де зернові культури чергуються з культурами, які не уражуються грибом.
• Глибока оранка ґрунту, що дозволяє загорнути склероції на глибину, з якої вони не здатні прорости.
• Боротьба з бур'янами, особливо злаковими, навколо полів та на межах, що зменшує резерватори інфекції.
• Вибір сортів з коротким та одночасним періодом цвітіння для зменшення часу сприйнятливості до зараження.