Цератоміцетові

Замість класичного міцелію вони формують талом (плодове тіло), який безпосередньо прикріплюється до хітинового покриву комахи за допомогою спеціалізованої базальної клітини.

Розмноження відбувається за допомогою аскоспор, які поширюються переважно при фізичному контакті між особинами комах, що визначає епідеміологію захворювання.

Ці гриби є облигатними паразитами, тобто їхній повний життєвий цикл можливий лише на живому організмі господаря, що робить їх унікальними об'єктами мікології.

В агрономічному аспекті вони розглядаються як чинники природної регуляції чисельності комах, оскільки не здатні інфікувати тканини рослин.

Зовнішнім проявом є утворення на поверхні тіла комахи дрібних, часто видовжених виростів, які є репродуктивними органами гриба — перитеціями.

Зазвичай вони локалізуються на найбільш рухливих або контактуючих частинах тіла комахи, таких як кінцівки, вусики або черевце.

При візуальному огляді під збільшувальним склом можна побачити скупчення дрібних темних «щетинок» або наростів, що мають характерну для виду форму.

Масове ураження може призводити до порушення фізіологічних функцій комахи, зокрема до проблем з рухливістю або процесом розмноження.

Ознаки ураження часто проявляються локально, оскільки інфекція передається при спарюванні або груповому перебуванні комах на одній рослині.

Для розвитку грибів цієї родини критично важливою є висока вологість повітря, що сприяє проростанню аскоспор на кутикулі господаря.

Певна щільність популяції комах є необхідною умовою для успішного поширення патогену від однієї особини до іншої в межах ареалу.

Температурний режим середовища повинен відповідати нормальній життєдіяльності комах, оскільки гриб не має самостійних механізмів виживання поза господарем.

Застосування пестицидів часто негативно впливає на поширення цих грибів, порушуючи природні механізми контролю чисельності шкідників.

Сприятливі мікрокліматичні умови всередині посівів створюють базу для стабільного існування популяцій патогенів комах.

Шкодочинність цих грибів для сільського господарства є мінімальною, оскільки вони не завдають прямої шкоди врожаю чи культурним рослинам.

Більше того, вони відіграють позитивну роль, обмежуючи чисельність деяких видів комах, що можуть бути потенційними шкідниками посівів.

Негативний вплив можливий лише у випадку, якщо гриб вражає корисних комах-ентомофагів або запилювачів, що спостерігається вкрай рідко.

Для екосистем це природний фактор стабілізації, який не потребує спеціального втручання або заходів боротьби з боку агронома.

Загальна оцінка їхньої діяльності в агроценозі є скоріше корисною, оскільки вони сприяють природному зниженню популяцій комах.

Заходи захисту проти представників Ceratomycetaceae зазвичай не розробляються через їхню нешкідливість для агрокультур.

Рекомендовано уникати надмірного застосування інсектицидів та фунгіцидів, що може призвести до зникнення природних ентомопатогенів.

Збереження екологічного балансу дозволяє підтримувати чисельність патогенів на рівні, достатньому для стримування шкідливих комах.

Моніторинг біоценозу має враховувати наявність грибкових інфекцій на шкідниках як фактор зменшення їхньої активності.

Інтегрований захист рослин передбачає використання таких природних факторів для досягнення стабільності агроекосистеми.