Цераторизоз

Перші візуальні симптоми цераторизозу проявляються як потемніння кореневої шийки та коріння. Тканини набувають коричневого або бурого відтінку, стаючи м'якими та водянистими.

На уражених ділянках нерідко спостерігається утворення білуватого або сіруватого павутинного нальоту, який є вегетативним тілом гриба. Цей наліт особливо помітний за умов високої вологості.

У хворих рослин сповільнюється ріст, листя починає передчасно жовтіти та в’янути навіть за умови достатнього поливу. Це відбувається через порушення провідної системи коріння.

У разі сильного ураження коренева система практично повністю руйнується, що призводить до загибелі всієї рослини. Часто спостерігається вилягання розсади через перегнивання тканин стебла біля поверхні ґрунту.

Під час огляду кореневої системи можна помітити характерну «перетяжку» в області шийки кореня, що є типовою ознакою ризоктоніозоподібних інфекцій.

Збудником хвороби є мікроскопічний недосконалий гриб Ceratorhiza hydrophila (раніше класифікувався у групі Rhizoctonia). Це ґрунтовий патоген, який зберігається у субстраті у вигляді міцелію або склероціїв.

Даний гриб належить до групи ризоктоніоподібних патогенів, що мають виражену здатність до сапротрофного існування. Він ефективно колонізує органічні рештки у ґрунті, що дозволяє йому тривалий час виживати поза корінням рослин-господарів.

Біологія збудника тісно пов'язана з водним режимом ґрунту. Патоген здатний продукувати ферменти, що руйнують клітинні стінки рослин, полегшуючи процес впровадження у тканини коріння та стебел.

Гриб Ceratorhiza hydrophila характеризується широким спектром видів-господарів, проте найбільш часто зустрічається на представниках родин, що культивуються в умовах підвищеної вологості.

Міцелій гриба активно розростається при контакті з кореневою системою, утворюючи щільні сплетіння. У процесі життєдіяльності збудник виділяє токсини, що сприяють загальному пригніченню фізіологічних процесів.

Головним фактором, що провокує розвиток захворювання, є надмірне зволоження ґрунту або субстрату. Гриб віддає перевагу анаеробним або перезволоженим умовам, що відображено у його видовій назві (hydrophila).

Оптимальний діапазон температур для активного поширення міцелію зазвичай знаходиться у межах помірних значень, проте патоген здатний виявляти активність у досить широкому температурному спектрі.

Недостатня аерація кореневої системи, викликана ущільненням ґрунту або надмірним поливом, істотно прискорює процес зараження здорових тканин.

Використання непродезінфікованого інвентарю, зараженого насіння або субстрату повторного використання сприяє швидкому поширенню патогену на ділянці або у тепличних комплексах.

Порушення сівозміни та накопичення рослинних решток у верхньому шарі ґрунту створюють сприятливе живильне середовище для накопичення інфекційного запасу Ceratorhiza hydrophila.

Цераторизоз завдає істотної шкоди агропромисловому сектору, викликаючи масову загибель проростків та значне зниження товарного вигляду дорослої продукції.

Хвороба призводить до зрідженості посівів, що вимагає проведення додаткових пересівів та веде до збільшення виробничих витрат.

Ураження кореневої системи різко знижує продуктивність рослин, навіть якщо вони не гинуть повністю. Врожайність знижується, а якість плодів та овочів падає через порушення обмінних процесів.

У закритому ґрунті та гідропонних установках патоген здатний у короткі терміни поширитися по всій системі, що може призвести до втрати всього врожаю.

Тривала присутність збудника у ґрунті ускладнює вирощування сприйнятливих культур на одному місці протягом декількох років без застосування агресивних методів дезінфекції.

Основою боротьби є дотримання агротехнічних заходів, спрямованих на запобігання застою води та забезпечення гарної аерації ґрунту.

Важливо проводити якісне знезараження насіннєвого матеріалу перед посівом, використовуючи сучасні фунгіциди або біологічні препарати.

Рекомендується впровадження ефективної сівозміни, що виключає тривале вирощування споріднених культур на одній ділянці, а також своєчасне прибирання рослинних решток.

Застосування біологічних фунгіцидів на основі Trichoderma допомагає пригнітити розвиток гриба-патогена у ґрунті, створюючи конкурентне середовище для корисних мікроорганізмів.

• Використання стійких сортів.
• Регулярне провітрювання теплиць.
• Контроль рівня вологості субстрату.
• Дезінфекція інструментарію.
• Ізоляція уражених рослин.