Б'єркандер

Цей мікроорганізм найчастіше діє як факультативний паразит. Він здатний вражати ослаблені живі дерева, але основна його роль у природі — розкладання мертвої деревини.

Збудник викликає інтенсивну білу гниль, оскільки грибниця активно руйнує лігнін та целюлозу, змінюючи структуру волокон дерева на клітинному рівні.

Поширення відбувається за допомогою базидіоспор, які легко переносяться вітром на великі відстані. Вони проникають у дерево через будь-які пошкодження кори.

З біологічної точки зору це дуже активний гриб, що грає ключову роль у кругообігу речовин, проте в садах він перетворюється на небезпечного шкідника.

Візуально патоген проявляється у вигляді плодових тіл, що виникають на стовбурах та пнях. Вони формують щільні черепичасті групи різного розміру.

Верхня частина плодового тіла зазвичай сірого кольору, тоді як нижня частина має характерний темно-димчастий або майже чорний відтінок, за що гриб і отримав назву.

Уражена деревина всередині стає світлою, волокнистою та надзвичайно крихкою. Вона втрачає свою щільність, нагадуючи за структурою вибілену вату.

• Наявність чорних ліній у зоні розкладання.
• Тріщини на корі, з яких виступає міцелій.
• Передчасне відмирання гілок крони дерева.

На фінальних стадіях зараження дерево втрачає стійкість до вітру, що призводить до раптового падіння стовбурів навіть при незначних поривах.

Для розвитку б'єркандера необхідний стабільно високий рівень вологості повітря та навколишнього середовища, особливо в затінених місцях.

Температурний оптимум для проростання спор та активного росту грибниці становить від +15 до +25°C. Гриб виявляє високу витривалість до перепадів температур.

Відкриті рани на стовбурі після морозобоїн або неправильної обрізки є головними «воротами» для інфекції, які дозволяють міцелію проникнути вглиб.

Ослаблені дерева, які отримують недостатньо поживних речовин або страждають від шкідників, колонізуються цим патогеном значно швидше за здорові екземпляри.

Густі посадки та відсутність вентиляції в саду також створюють сприятливі умови для накопичення інфекційного фону б'єркандера.

Головна шкода полягає у швидкому руйнуванні деревини, що призводить до повної загибелі плодових та декоративних культур у досить короткий термін.

Гриб створює реальну загрозу безпеці, оскільки уражені дерева можуть несподівано впасти, пошкоджуючи споруди або травмуючи людей у саду чи парку.

Зниження якості деревини робить її абсолютно непридатною для господарського використання, навіть у вигляді дров через втрату теплотворної здатності при гнитті.

Поширення патогену в насадженнях вимагає великих витрат часу та коштів на санітарну вирубку та видалення кореневої системи заражених дерев.

Біологічний вплив на дерево незворотний: на стадії активного руйнування деревини врятувати рослину за допомогою фунгіцидів вже неможливо.

Основним заходом боротьби є сувора санітарна гігієна в саду. Всі уражені частини дерев повинні бути негайно видалені та утилізовані шляхом спалювання.

Використання дезінфікуючих засобів при обрізці гілок (мідний купорос, спеціальні садові пасти) запобігає проникненню грибкових спор у відкриті рани.

Підтримання загального здоров'я дерев за допомогою збалансованого догляду, регулярного поливу та захисту від комах, що пошкоджують кору.

• Регулярний огляд стовбурів на наявність характерних наростів.
• Своєчасне очищення кори від відмерлих тканин.
• Видалення старих пнів, які є джерелом спороношення.

Профілактична побілка штамбів вапном з додаванням мідних препаратів створює бар'єр для зараження здорових дерев у весняний період.