Антестоматоз

Гриб утворює дрібні чорні плодові тіла, що розвиваються під епідермісом кори, поступово прориваючи її поверхню для викиду спор.

Інфекція передається через спори, які переносяться потоками повітря та краплями дощу, особливо інтенсивно поширюючись у вологу погоду.

Патоген накопичується в уражених частинах деревини, що робить дерева постійним джерелом інфекції для всього саду протягом вегетаційного періоду.

Міцелій гриба глибоко проникає в тканини кори та лубу, поступово перекриваючи шляхи пересування поживних речовин всередині дерева.

Первинною ознакою захворювання є зміна кольору кори, яка стає темною, сухою та поступово починає відшаровуватися від деревини.

На уражених ділянках з'являються характерні чорні горбки — це строми гриба, де формуються органи розмноження патогена.

У місцях ураження часто виникають глибокі тріщини, через які проникають вторинні інфекції, що ускладнюють діагностику захворювання.

Вражені гілки втрачають тургор, їхнє листя жовтіє, скручується і рано опадає, що свідчить про порушення водообміну в рослині.

Прогресування хвороби призводить до появи сухостою: цілі гілки відмирають, оскільки гриб перериває живлення вище місця ураження.

Розвиток антестоматозу стимулюється тривалою вологою погодою, оскільки спори потребують вологи для проростання на поверхні кори.

Неправильна обрізка, залишення пеньків або неякісна замазка ран створюють сприятливі умови для проникнення гриба всередину дерева.

Посадки, що знаходяться в низинах з поганою циркуляцією повітря, найбільше схильні до ураження спорами грибів цього роду.

Різкі коливання температури в зимово-весняний період спричиняють морозобоїни, які стають ідеальними майданчиками для колонізації патогеном.

Загальна слабкість дерева через несприятливі умови вирощування або дефіцит поживних речовин значно прискорює процес зараження.

Антестоматоз завдає значної шкоди садам, оскільки призводить до поступового відмирання скелетних та плодових гілок.

Через зниження імунітету та загальне ослаблення дерева, воно стає вразливим до інших шкідників та хвороб, що значно скорочує термін життя насаджень.

Зменшення площі асиміляційної поверхні через передчасне опадання листя призводить до падіння врожайності та якості плодів.

Якщо інфекцію не контролювати, хвороба може поширитися на стовбур, що веде до швидкої загибелі всього дерева без можливості відновлення.

Економічні збитки зростають через витрати на заміну хворих дерев та необхідність постійної обробки інсектицидами та фунгіцидами.

Найефективнішим заходом є вирізання та негайне спалювання всіх хворих гілок із захопленням здорової тканини для видалення прихованої грибниці.

Інструменти, які використовувалися для обрізки хворих дерев, мають бути обов'язково дезінфіковані спиртом або іншими розчинами перед роботою з наступним деревом.

Застосування профілактичних обприскувань саду мідьвмісними препаратами дозволяє попередити проростання спор на поверхні кори ранньою весною.

Важливо забезпечити збалансоване живлення та вчасний полив, що підвищує опірність рослин до розвитку будь-яких некрозних захворювань.

• Регулярна санітарна обрізка та очищення кори.
• Замазування ран професійними садовими пастами.
• Білення стовбурів для захисту від перегріву та тріщин.