Антракноз

На листках, стеблах та плодах з'являються характерні вдавлені плями, які з часом темніють і стають коричнево-чорними, часто з облямівкою.

У центрі плям при високій вологості утворюються подушечки оранжевого або рожевого кольору, що свідчить про активне спороутворення гриба.

Пошкоджені плоди часто загнивають, стаючи непридатними для вживання. На стеблах антракноз може викликати перетяжки, що призводить до ламкості та відмирання частин рослини.

Передчасне пожовтіння та опадання листків є типовим симптомом при сильному ураженні, що значно послаблює імунітет рослини.

При ураженні розсади спостерігається "чорна ніжка", що призводить до швидкої загибелі молодих рослин у парниках та теплицях.

Збудником хвороби є гриб-аскоміцет Colletotrichum boninense, що належить до роду Colletotrichum. Цей патоген є небезпечним збудником, який активно поширюється в умовах підвищеної вологості.

Гриб проникає в тканини рослин через продихи або механічні пошкодження, швидко колонізуючи міжклітинний простір і руйнуючи цілісність рослинних клітин.

Патоген формує ацервули з конідіями, які є основними органами розмноження. Спори легко поширюються вітром, краплями дощу та під час проведення агротехнічних робіт.

Зимує гриб у вигляді міцелію на рослинних рештках, у ґрунті або на насінні, що робить його вкрай стійким до несприятливих умов середовища.

Висока здатність до адаптації та швидка зміна поколінь дозволяють грибу Colletotrichum boninense вражати широкий спектр сільськогосподарських та декоративних рослин.

Основним чинником поширення хвороби є надмірна вологість повітря та ґрунту. Часто хвороба спалахує після тривалих дощів у теплу погоду.

Температура в діапазоні +20...+28°C є ідеальною для розвитку інфекції, оскільки сприяє швидкому проростанню конідій гриба.

Недостатня вентиляція в теплицях, загущеність посівів та надлишок азотних добрив створюють ідеальне середовище для розвитку патогена.

Пошкодження рослин шкідниками відкриває "ворота" для вторинної інфекції, через які гриб легше проникає у внутрішні тканини.

Недотримання просторової ізоляції та вирощування сприйнятливих гібридів на одній ділянці кілька років поспіль суттєво підвищує ризик епіфітотії.

Основна шкода полягає у втраті товарного вигляду врожаю, що унеможливлює його реалізацію як продукції високого ґатунку.

Антракноз викликає суттєве зниження врожайності, оскільки гриб перешкоджає нормальному процесу фотосинтезу та живленню плодів.

Ураження насіннєвого матеріалу призводить до зниження енергії проростання та схожості, що вимагає пересіву площ або додаткових витрат на насіння.

Хвороба скорочує термін зберігання продукції, оскільки плоди, заражені грибом, швидко псуються під час транспортування та складського зберігання.

Витрати на проведення багаторазових хімічних обробок фунгицидами суттєво підвищують собівартість кінцевої сільськогосподарської продукції.

Ефективний захист починається з використання оздоровленого насіннєвого матеріалу, який обов’язково проходить етап протруювання відповідними фунгіцидами.

Дотримання сівозміни дозволяє розірвати цикл розвитку патогена, позбавляючи гриб джерела живлення на певний період часу.

Важливо забезпечити правильний догляд за рослинами: своєчасне видалення бур'янів, дезінфекція садового інструменту та правильний полив під корінь.

Хімічний захист передбачає обприскування рослин контактними або системними фунгіцидами при виявленні перших ознак хвороби, згідно з інструкцією.

• Дотримання режиму вологості у закритому ґрунті.
• Використання стійких до хвороби сортів та гібридів.
• Знищення рослинних решток шляхом глибокої оранки або спалювання.