Деградація волокна бавовнику
Erwinia herbicola
Збудником цієї хвороби є бактерія Erwinia herbicola (нині Pantoea agglomerans). Це епіфітна бактерія, яка за певних умов переходить до патогенного способу життя, вражаючи тканини рослин.
Вміст розділу
Деградація волокна бавовнику
Патоген найбільше небезпечний для бавовнику в період дозрівання коробочок. Бактерії проникають усередину коробочки та активно колонізують поверхню волокна, що формується.
Метаболізм бактерії супроводжується виділенням специфічних гідролітичних ферментів. Ці речовини розщеплюють целюлозні зв’язки, що призводить до руйнування мікроструктури волокна.
Бактерія може поширюватися вітром, дощем або комахами, що живляться соком рослин. У ґрунті та на залишках рослин вона здатна тривалий час зберігати життєздатність.
Біологічна стійкість цього мікроорганізму до зовнішніх чинників ускладнює проведення хімічної боротьби, тому основна увага приділяється агротехнічним заходам.
Головною ознакою деградації є зміна кольору волокна. Воно стає тьмяним, набуває жовтого, сірого або брудно-коричневого забарвлення замість білосніжного або кремового.
При спробі розтягнути волокно спостерігається його підвищена ламкість. Це вказує на те, що бактерії вже зруйнували внутрішню структуру целюлози, яка відповідає за міцність.
Усередині коробочки волокно часто склеюється в щільну грудку. Це явище значно ускладнює процес розпушування та подальшої механічної обробки сировини на бавовняних заводах.
Часто спостерігається нетипове виділення рідини або слизу всередині коробочки. Якщо коробочка повністю не відкривається, процес гниття всередині прискорюється через високу вологість.
Запах, що виходить від уражених коробочок, стає неприємним, кислуватим або гнильним. Це прямий наслідок розкладання органічних речовин під дією бактеріального комплексу.
Висока вологість повітря та часті опади є головними факторами розвитку хвороби. Якщо волога потрапляє всередину коробочок, це створює ідеальне середовище для розмноження бактерій.
Температурні умови відіграють значну роль: тепло та відсутність різких коливань температури в кінці літа сприяють швидкому колонізуванню волокна мікроорганізмами.
Пошкодження коробочок шкідниками — головна причина зараження. Бавовникова совка, прогризаючи оболонку, відкриває шлях для проникнення інфекції всередину коробочки.
Погане провітрювання посівів через надмірну густоту посадки призводить до застою вологого повітря. Це створює мікроклімат, у якому Erwinia herbicola почувається найбільш впевнено.
Неправильний режим поливу, особливо пізні поливи, що затягують дозрівання культури, підвищують ризик зараження через високу вологість у нижньому ярусі куща.
Хвороба завдає величезних збитків, оскільки волокно втрачає свою цінність як текстильна сировина. Фізичні властивості нитки стають непридатними для створення якісного полотна.
Знижується класність продукції, що веде до суттєвого зменшення ринкової вартості врожаю. Фермери змушені реалізовувати сировину за значно нижчими цінами.
Зростають витрати на очищення та переробку бавовни-сирцю. Пошкоджене волокно може призводити до зупинки або пошкодження обладнання на прядильних фабриках.
Подальший розвиток бактеріальних та грибкових інфекцій може призвести до повної втрати врожаю в межах окремих ділянок або полів.
Загальна ефективність сільськогосподарського виробництва падає через необхідність додаткових витрат на фунгіцидні та інсектицидні обробки протягом усього вегетаційного періоду.
Використання сортів бавовнику, що мають високий рівень стійкості до бактеріозів, є найефективнішим методом захисту від даної хвороби.
Агротехнічний контроль включає оптимальне розміщення рослин для забезпечення найкращої вентиляції повітря, що зменшує вологість навколо коробочок.
Інтегрований захист від шкідників, включаючи біологічні методи, дозволяє зберегти цілісність коробочок та запобігти потраплянню інфекції всередину.
Дотримання режиму добрив, спрямоване на збалансоване живлення без надлишку азоту, допомагає рослині швидше сформувати врожай та вийти з вразливого стану.
- Регулярна дезінфекція посівного матеріалу перед посівом.
- Видалення та спалювання уражених залишків рослин восени.
- Застосування дефоліантів для прискорення рівномірного дозрівання.
- Моніторинг полів на наявність перших ознак ураження коробочок.