Фомопсис мигдалю

Перші прояви фомопсису — це поява коричневих плям навколо бруньок або на ділянках кори, що мають механічні пошкодження.

Згодом плями швидко розростаються навколо гілки, утворюючи некротичне кільце, що призводить до повного в’янення та засихання верхівки пагона.

На корі відмерлих ділянок можна помітити дрібні чорні крапки — пікніди гриба, у яких утворюється величезна кількість спор для подальшого зараження.

Плоди мигдалю, уражені хворобою, мають вдавлені темні плями; часто вони передчасно опадають або гниють прямо на дереві при високій вологості.

Деревина під ураженою корою набуває характерного червонуватого відтінку, що свідчить про глибоке проникнення грибниці в тканини рослини.

Збудником хвороби є гриб Fusicoccum amygdali, який вражає переважно кісточкові культури, зокрема мигдаль. Це небезпечний патоген, що викликає відмирання пагонів.

Гриб зимує в уражених тканинах кори та деревини, а також на рослинних рештках. Він здатний зберігати життєздатність протягом тривалого часу навіть у сухих гілках.

Розповсюдження спор (конідій) відбувається за допомогою вітру, крапель дощу, комах, а також через використання брудного садового інструменту під час обрізки.

Патоген потрапляє всередину дерева через рани, морозобоїни або місця кріплення плодоніжок, активно розвиваючись усередині провідних тканин рослини.

Розвиток міцелію супроводжується виділенням специфічних токсинів, які руйнують клітини рослини та перешкоджають нормальному транспортуванню води та поживних речовин.

Висока вологість повітря та часті опади навесні створюють ідеальні умови для проростання спор гриба та активного зараження молодих пагонів.

Температурний режим у межах 20–25 градусів Цельсія значно прискорює цикл розвитку патогена в тканинах мигдалю.

Ослаблені дерева, які страждають від нестачі догляду або несприятливих погодних умов, заражаються значно швидше за міцні екземпляри.

Густі крони, що погано провітрюються, сприяють накопиченню вологи, яка необхідна грибу для швидкого поширення та колонізації гілок.

Механічні пошкодження під час обрізки без подальшої обробки ран значно підвищують ймовірність інфікування саду фомопсисом.

Хвороба призводить до масового всихання гілок, що суттєво зменшує загальну площу крони та продуктивний потенціал мигдалевого дерева.

Постійна втрата пагонів змушує дерево витрачати енергію на відновлення, замість того щоб спрямовувати її на формування врожаю мигдалю.

Передчасне опадання плодів та їх гниття безпосередньо впливають на комерційну цінність врожаю та прибутковість садівничого господарства.

Тривале ураження може призвести до ослаблення імунної системи дерева, через що воно стає вразливим до інших шкідників та хвороб.

У разі ігнорування проблеми протягом кількох років можлива повна втрата саду, що потребує значних витрат на розкорчовування та нові посадки.

Санітарна обрізка є першочерговим завданням: видалення та спалювання всіх уражених гілок має проводитися з захопленням здорової деревини.

Регулярна дезінфекція інструментів (секаторів, пилок) після кожного дерева запобігає передачі збудника хвороби по всьому саду.

Профілактичне обприскування фунгіцидами на основі міді на ранніх етапах розвитку бруньок допомагає створити бар'єр для спор гриба.

• Використання системних фунгіцидів для стримування розвитку гриба.
• Своєчасне внесення добрив для підвищення стійкості дерев.
• Захист кори від сонця та морозу за допомогою побілки.

Правильне формування крони забезпечує гарну вентиляцію, що значно знижує ризик розвитку фомопсису та інших хвороб кори.