Плісняви (грибні)
Під терміном плісняви в агрономічному секторі розуміють низку патологічних процесів, спричинених пліснявими грибами, зокрема родами Aspergillus, Penicillium та Mucor. Ці мікроорганізми є повсюдними та здатні розвиватися як на вегетуючих рослинах, так і на зібраному врожаї, що тривалий час зберігається в несприятливих умовах.
Вміст розділу
Снігова пліснява
Microdochium nivale
286 товарів
Пеніцильозна гниль
Penicillium
1 товар
Аспергільозна гниль винограду
Aspergillus aculeatus
Аспергільозна пліснява
Aspergillus fischerianus
Водяна пліснява
Achlya conspicua
Пліснявіння серцевини яблука
Coniothyrium
Рожева пліснява
Clonostachys rosea
Рожева снігова пліснява
Microdochium nivale
Сажистий грибок
Limacinula tenuis
Сажистий грибок
Capnodium citri
Склеротініозна снігова пліснява
Myriosclerotinia borealis
Темно-оливкова пліснява
Mycosphaerella tassiana
Темно-оливкова пліснява
Cladosporium herbarum
Тифульоз
Typhula idahoensis
Фуліго
Fuligo
Товари розділу · 12
Плісняви (грибні)
Хвороба вражає практично всі сільськогосподарські культури, починаючи від насіння та сходів зернових і закінчуючи плодами овочів та ягід. Особливо небезпечним є пліснявіння насіння в ґрунті, яке призводить до зрідження посівів ще на етапі проростання, а також пліснявіння зерна під час його зберігання у сховищах.
Візуальними симптомами ураження є поява пухкого нальоту, який на початкових етапах може бути ледь помітним. З часом наліт ущільнюється, змінює забарвлення на сіре, зелене або чорне, а тканина рослини під ним починає руйнуватися, перетворюючись на гнилу масу з характерним неприємним запахом, що свідчить про швидке поширення міцелію патогена.
Ключовими факторами розвитку плісняви є висока вологість (понад 70-80%) та відсутність належної вентиляції. Недотримання правил агротехніки, зокрема висів у холодний, перезволожений ґрунт або накопичення рослинних залишків на полі, значно підвищує шанси на активізацію цих грибів, оскільки вони віддають перевагу органіці, що почала розкладатися.
Шкодочинність плісняв виявляється у зниженні енергії проростання насіння, що спричиняє значні втрати густоти посівів. Окрім прямої втрати врожаю, існує ризик накопичення мікотоксинів, які роблять зерно та плоди токсичними. Профілактика базується на використанні якісного фунгіцидного протруювання насіння та створенні оптимальних умов зберігання продукції.