Рожева пліснява

Головним симптомом є поява на поверхні плодів, листків або стебел пухкого нальоту рожевого або ніжно-лососевого кольору. Спочатку наліт виглядає як дрібні цятки, які швидко розростаються.

На плодах, зокрема на цитрусових, інфекція проявляється у вигляді ділянок розм'якшення тканин. Під нальотом гриба шкірка втрачає свою цілісність, а м'якуш швидко перетворюється на кашоподібну масу.

Уражені ділянки рослин набувають бурого кольору, що свідчить про глибоке проникнення грибниці в тканини. Рослина поступово втрачає тургор і виглядає пригніченою.

У разі враження розсади спостерігається "чорна ніжка" з подальшою появою рожевого нальоту в зоні кореневої шийки. Це призводить до вилягання сходів та їх повної загибелі в короткі терміни.

На зрізах стебел або плодів можна помітити зміну кольору тканин, що вказує на розвиток внутрішньої інфекції. Поверхневий наліт часто з'являється вже на фінальних стадіях руйнування клітин.

Збудником цієї хвороби є ґрунтовий гриб-аскоміцет Clonostachys rosea, який раніше класифікували як Gliocladium roseum. Це мікроскопічний організм, що відрізняється високою пристосованістю до різних умов середовища.

Гриб здатний жити як сапротроф, споживаючи органічні рештки в ґрунті, але при появі сприятливих умов він переходить до паразитичного способу живлення, вражаючи сільськогосподарські культури.

Патоген активно розмножується конідіями, які легко переносяться потоками повітря, краплями дощу або під час проведення агротехнічних робіт. Це забезпечує швидке поширення хвороби на великі відстані.

Біологічна стійкість гриба забезпечується утворенням хламідоспор, які можуть роками зберігатися в ґрунті, витримуючи несприятливі кліматичні умови та дефіцит поживних речовин.

На мікрорівні гриб характеризується наявністю особливих конідієносців, що формують характерний наліт. Його здатність до гіперпаразитизму робить його складним об'єктом для вивчення в умовах біоценозу.

Найважливішим фактором розвитку хвороби є підвищена вологість повітря, яка перевищує 85-90%. За таких умов спори патогена проростають на поверхні рослин надзвичайно швидко.

Температурний режим у межах від +20°C до +24°C вважається найбільш сприятливим для інтенсивного росту міцелію Clonostachys rosea. Втім, патоген зберігає активність і при нижчих температурах.

Наявність механічних пошкоджень на шкірці плодів або поверхні листків значно підвищує ймовірність зараження. Через ці мікротріщини гриб безперешкодно проникає всередину тканин рослини.

Погана вентиляція в закритому ґрунті створює застійні зони з високою вологістю. Це перетворює теплиці на осередки постійної присутності патогена, якщо не проводити регулярне провітрювання.

Надмірне азотне живлення, що призводить до формування занадто м'яких і ніжних тканин, робить рослини більш сприйнятливими до проникнення грибниці Clonostachys rosea.

Основна шкода полягає у втраті товарного вигляду продукції. Плоди цитрусових, уражені пліснявою, повністю втрачають свою харчову цінність і підлягають утилізації.

Хвороба значно знижує лежкість врожаю при зберіганні. Навіть незначне зараження однієї одиниці продукції в ящику може призвести до швидкого псування всієї партії через поширення спор.

Рожева пліснява негативно впливає на загальний стан рослин, затримуючи їхній ріст і розвиток. У промислових масштабах це призводить до суттєвого зменшення валового збору врожаю.

Втрати в розсадниках можуть сягати 100%, якщо вчасно не вжити заходів захисту. Це створює серйозні проблеми для планування посадкової кампанії в господарствах.

• Зниження товарних якостей фруктів та овочів.
• Швидке поширення інфекції в місцях зберігання.
• Загибель молодих рослин та розсади.

Профілактика починається з ретельного очищення ділянок від післяжнивних решток. Рослинне сміття є ідеальним місцем для накопичення інфекції протягом міжсезоння.

Оптимізація режиму поливу та провітрювання дозволяє тримати рівень вологості під контролем. У теплицях варто використовувати крапельний полив, уникаючи потрапляння води на листя.

Створення умов для гарного освітлення рослин запобігає витягуванню стебел і підвищує природний імунітет культур. Міцні, здорові рослини краще опираються проникненню патогена.

Використання біопрепаратів на основі корисних мікроорганізмів, таких як представники роду Trichoderma, дозволяє створити конкурентне середовище, що пригнічує Clonostachys rosea.

У випадках епіфітотій застосовують фунгіциди, зареєстровані для боротьби з сірою та рожевою гниллю. Обробки слід проводити згідно з регламентом, чергуючи препарати з різними діючими речовинами.