Фузаріозна гниль кореневої шийки та коренів

Першими ознаками ураження є пожовтіння нижніх листків, що поступово поширюється на всю рослину. Спостерігається втрата тургору і загальне в’янення, яке не відновлюється навіть після поливу.

При огляді підземної частини виявляється побуріння коренів та кореневої шийки. Тканини стають м’якими, підгнивають, а коріння втрачає здатність до поглинання поживних речовин.

На розрізі кореня або шийки часто спостерігається характерне рожеве або фіолетове забарвлення, що вказує на інтенсивний розвиток грибниці в судинних пучках.

За умови високої вологості на поверхні хворих тканин з’являється споровий наліт. Уражена коренева шийка згодом чорніє, що призводить до швидкої загибелі всієї рослини.

• Пожовтіння та в'янення листя
• Побуріння та гниття коренів
• Рожевий наліт на кореневій шийці
• Пригнічення росту та карликовість

Збудником захворювання є гриб Gibberella fujikuroi, відомий своєю здатністю утворювати велику кількість спор. Це високоадаптивний фітопатоген, що належить до класу аскоміцетів.

Патоген зберігається в ґрунті та на рослинних рештках у формі хламідоспор, які залишаються життєздатними протягом багатьох років. Гриб також може поширюватися через заражений насіннєвий або садивний матеріал.

Життєвий цикл гриба супроводжується активним виділенням токсинів. Ці сполуки отруюють судинну систему рослини, викликаючи в’янення та некротизацію тканин.

Gibberella fujikuroi вражає широкий спектр рослин. Найбільшої шкоди цей патоген завдає овочевим культурам, зокрема спаржі, руйнуючи її кореневу систему.

Гриб здатний розвиватися в широкому діапазоні температур, проте оптимальними для його розвитку є помірно теплі умови з високою вологістю ґрунту.

Розвитку хвороби сприяє надмірна вологість ґрунту, особливо на важких за механічним складом ґрунтах. Застій води створює умови для швидкого розмноження патогена.

Температурний режим у діапазоні від +20°C до +28°C є найбільш сприятливим для проростання спор та зараження кореневої системи рослин.

Будь-який стрес для рослини, наприклад, пошкодження шкідниками або дефіцит макроелементів, значно підвищує сприйнятливість до фузаріозу.

Недотримання правил сівозміни є основним фактором накопичення інфекційного навантаження в ґрунті. Повернення сприйнятливих культур на одне місце частіше ніж раз на 5 років є критичним.

Недостатня аерація ґрунту в поєднанні з високим рівнем кислотності також стимулює активність Gibberella fujikuroi.

Шкідливість захворювання проявляється у масовій загибелі сходів або дорослих рослин. На плантаціях спаржі хвороба призводить до випадання значної частини кущів.

Фузаріоз негативно впливає на врожайність та якість продукції. Рослини, що вижили, мають низьку продуктивність і схильні до подальшого виснаження.

Наявність гриба в тканинах спричиняє накопичення мікотоксинів, що робить продукцію непридатною для споживання та переробки.

Хвороба суттєво знижує стійкість культури до несприятливих погодних умов, таких як посуха або різке похолодання.

Витрати на проведення захисних заходів та вимушена заміна багаторічних насаджень призводять до значних економічних втрат для господарства.

Основним методом є використання здорового садивного матеріалу та впровадження стійких до фузаріозу сортів. Перед посадкою насіння чи коріння слід обробляти протруйниками.

Важливим є дотримання правильного режиму поливу, що запобігає перезволоженню ґрунту. Покращення аерації ґрунту шляхом розпушування знижує ризик зараження.

Біологічний захист за допомогою препаратів на основі Trichoderma дозволяє знизити рівень патогенного гриба в ґрунті шляхом конкурентної боротьби.

Важливо своєчасно видаляти уражені рослини з поля разом із кореневою грудкою для запобігання поширенню спор на здорові ділянки.

Регулярне внесення органічних добрив та дотримання оптимального рівня pH ґрунту підвищують імунітет рослин, роблячи їх менш вразливими до інфекції.