Циліндроспоріоз

Перші ознаки хвороби проявляються у вигляді дрібних плям, колір яких варіюється від світло-коричневого до темно-сірого або навіть чорного.

На поверхні плям при детальному огляді можна помітити дрібні темні крапки — це конідіальні ложа гриба, де відбувається дозрівання спор.

У такої культури, як сочевиця харчова, хвороба вражає нижні листки, що призводить до їх пожовтіння та передчасного опадання, оголюючи стебло.

При високій інтенсивності зараження плями можуть зливатися в одну велику зону некрозу, що охоплює значну площу поверхні листка або навіть стебла.

Пошкоджені тканини стають ламкими, а розвиток нових пагонів помітно сповільнюється, що свідчить про системний характер ураження рослини.

Збудниками захворювання є патогенні гриби роду Cylindrosporium. Вони належать до групи недосконалих грибів, що активно паразитують на тканинах культурних рослин.

Гриб утворює спеціальні структури — конідіальне спороношення, що розвивається під епідермісом рослини, після чого прориває його для вивільнення спор.

Міцелій гриба проникає всередину клітин тканин, висмоктуючи поживні речовини, що призводить до поступового відмирання частин рослини.

Важливою особливістю біології Cylindrosporium є здатність зберігатися в ґрунті на залишках стебел та листя протягом зимового періоду.

Поширення збудника в межах поля відбувається за рахунок бризок дощу, вітру та комах, які переносять конідії на здорові листки.

Підвищена вологість повітря є головним чинником, що провокує активне проростання спор та колонізацію рослин грибом.

Температурний режим у межах 15-22 градусів тепла вважається найбільш сприятливим для швидкого поширення патогену на полях.

Загущення посівів створює умови стабільної вологості всередині травостою, що дозволяє інфекції швидко переходити з нижніх ярусів на верхні.

Дощова погода під час цвітіння сочевиці створює критичні умови, при яких ризик епіфітотії зростає в кілька разів.

Порушення сівозміни та наявність великої кількості рослинних решток у верхньому шарі ґрунту сприяють накопиченню гриба-збудника.

Головна шкода від циліндроспоріозу полягає у суттєвому зменшенні асиміляційної поверхні листя, що послаблює загальний розвиток рослини.

Втрата листя призводить до недорозвинення бобів та формування дрібного насіння, що знижує врожайність та товарну якість продукції.

Пошкоджені рослини стають більш схильними до вилягання, що ускладнює механізоване збирання врожаю та підвищує втрати зерна.

На ранніх стадіях інфекція може викликати повну зупинку росту окремих рослин, що призводить до появи «плішин» на полі.

Економічні збитки від захворювання включають не лише прямі втрати врожаю, а й витрати на проведення позапланових фунгіцидних обробок.

Ефективна стратегія захисту базується на комплексному підході, що поєднує агротехнічні та хімічні заходи протидії.

Глибока оранка ґрунту після збору врожаю дозволяє перевернути пласт і значно знизити запас спор патогену, що знаходяться на залишках.

Вибір стійких до грибкових уражень сортів є найдешевшим та найнадійнішим способом збереження врожаю в зоні високого ризику.

Застосування фунгіцидів на основі системних діючих речовин рекомендовано проводити превентивно або при появі перших симптомів.

• Дотримання просторової ізоляції полів.
• Використання якісного протруєного насіння.
• Знищення бур'янів, що можуть бути резерваторами інфекції.