Ботріодиплодіозний рак

Першою ознакою захворювання є утворення специфічних ракових виразок на гілках та стовбурах уражених дерев.

На місцях ураження кора починає тріскатися, відкриваючи доступ до деревини, що призводить до відмирання тканин.

Навколо некротичних зон часто спостерігається потовщення тканин, оскільки дерево намагається локалізувати інфекцію, утворюючи валики.

Під час ретельного огляду можна побачити дрібні чорні крапки — пікніди гриба, у яких дозрівають спори для розповсюдження.

У занедбаних випадках хвороба призводить до всихання окремих гілок, пожовтіння та передчасного опадання листя.

Збудником захворювання є гриб-паразит Botryodiplodia hydrodermia, який належить до групи недосконалих грибів.

Цей патоген спеціалізується на ураженні деревних порід, проникаючи через механічні пошкодження кори.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний з корою, де він живиться живими та відмираючими тканинами дерева.

Спори гриба переносяться вітром, дощем або садовим інструментом, що сприяє швидкому поширенню інфекції.

Гриб зберігає свою активність у деревині протягом холодного періоду, забезпечуючи первинне зараження навесні.

Розвитку хвороби сприяє ослаблений стан дерева через несприятливі екологічні фактори або порушення агротехніки.

Підвищена вологість повітря створює ідеальні умови для проростання спор гриба на поверхні кори дерева.

Високі температури влітку активізують ріст міцелію всередині тканин, прискорюючи процес некротизації камбію.

Неправильна обрізка та відсутність дезінфекції інструментів значно підвищують ризик розповсюдження інфекції.

Наявність відкритих ран від морозобоїн або пошкоджень гризунами полегшує проникнення патогена вглиб стовбура.

Основна шкода полягає у порушенні сокоруху, що веде до поступового пригнічення всієї крони рослини.

Ураження основного стовбура може призвести до загибелі дерева, якщо гриб оперізує його, перериваючи живлення.

Хвороба знижує імунітет рослини, роблячи її вразливою для вторинних шкідників, наприклад, стовбурових комах.

У міських умовах ураження в'яза веде до деградації зелених насаджень та втрати захисних функцій посадок.

У розплідниках захворювання здатне знищити частину посадкового матеріалу, що завдає економічних збитків.

Найважливішим заходом боротьби є санітарна обрізка уражених гілок із захопленням здорової тканини.

Усі зрізи необхідно обробляти антисептиками, садовими замазками або розчинами фунгіцидів для захисту.

Необхідно дотримуватися агротехнічних правил догляду, включаючи полив та підживлення для підвищення стійкості дерев.

В осередках інфекції застосовують обприскування фунгіцидами контактної та системної дії на початку вегетації.

• Проводити дезінфекцію інструменту після кожного дерева.
• Видаляти та спалювати уражені рештки рослин.
• Своєчасно лікувати рани на стовбурі.