Коники (Tettigoniidae)
Систематичне положення: Коники належать до ряду Прямокрилі (Orthoptera), родини Справжні коники (Tettigoniidae). Ці комахи відрізняються від саранових довгими ниткоподібними вусиками, які часто перевищують довжину тіла, та наявністю спеціалізованого яйцекладу у самок, що дозволяє їм відкладати яйця вглиб субстрату.
Вміст розділу
Сексава
Sexava
Сексава нубіла
Sexava nubila
Сідлоніс
Ephippiger
Сідлоніс крестоносець
Ephippiger cruciger
Сідлонос звичайний
Ephippiger perforatus
Сірий коник
Decticus
Скачкова пилохвістка героїчна
Poecilimon heroicus
Скачок
Gampsocleis
Таврійський стрибунець
Poecilimon tauricus
Техаський коник
Scudderia
Техаський коник-листоїд
Scudderia texensis
Точкова листова кобилка
Elimaea punctifera
Тридцятидвоплямиста ефіппітіта
Ephippitytha trigintiduoguttata
Цедіція
Caedicia
Ширококрилий коник
Microcentrum rhombifolium
Щитоспинний пилоносець
Poecilimon thoracicus
Японський листовий коник
Holochlora japonica
Товари розділу · 1
Коники (Tettigoniidae)
Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл коників включає стадії яйця, личинки та імаго. Зимують зазвичай яйця, які самки відкладають у ґрунт або рослинні рештки. Навесні з'являються личинки, що живляться молодими пагонами. Протягом літа вони проходять декілька линьок, поступово розвиваючи крила та статеву систему, що забезпечує швидке розмноження популяції.
Культури та характер пошкоджень: Коники є поліфагами та пошкоджують широкий спектр культур: від зернових і бобових до плодових дерев та городніх овочів. Вони обгризають краї листків, виїдають зародки насіння та пошкоджують молоді стебла. Це призводить до порушення фізіологічних процесів у рослині та значного зниження врожайності.
Шкідливість: Особлива небезпека виникає у роки з сухим та теплим літом, коли чисельність популяції різко зростає. Масове поширення коників може призвести до повного знищення посівів на окремих ділянках. Окрім прямої шкоди, їхні рани на тканинах рослин сприяють розвитку вторинних інфекцій, включаючи бактеріози та грибкові захворювання.
Заходи захисту: Ефективна боротьба з кониками базується на профілактиці та своєчасному моніторингу:
- Проведення осінньої оранки ґрунту для руйнування місць зимівлі яєць.
- Очищення меж та узбіч полів від бур'янів, де скупчуються шкідники.
- Використання інсектицидів контактно-кишкової дії у періоди масового виходу личинок.
- Моніторинг чисельності для раннього виявлення загрози перед початком активного пошкодження.