Зайцеві

Шкідливість цих тварин проявляється у поїданні вегетативних частин рослин. Під удар потрапляють озимі зернові посіви, багаторічні трави та овочеві культури. Найбільшої шкоди вони завдають узимку, коли відчувається гострий дефіцит природних кормів, і тварини змушені харчуватися корою дерев.

Біологічний цикл зайцевих вирізняється здатністю до швидкої репродукції. Велика кількість приплоду за рік дозволяє популяції швидко відновлюватися після несприятливих умов. Вони активні переважно у нічний час, що ускладнює проведення заходів контролю та моніторингу їхньої чисельності на великих площах.

Пошкодження, завдані зайцевими, мають критичний характер. Обгризання стовбурів дерев призводить до кільцевого пошкодження камбію, що неминуче викликає всихання рослини. На полях вони масово підрізають пагони, що призводить до зрідженості посівів та істотного зниження валового збору врожаю.

Система захисту рослин від зайцевих базується на створенні бар'єрів. Основні заходи включають:

• Огородження периметра саду металевою сіткою з дрібним вічком.
• Обмотування стовбурів саджанців захисними матеріалами (агроволокно, лапник, спеціальна сітка).
• Нанесення на кору дерев паст, що мають відлякуючий запах (репеленти).
• Використання ультразвукових приладів для відлякування тварин на відкритих ділянках.
• Підтримання чистоти навколо полів для запобігання прихованому пересуванню шкідників.