Гекони

Родина Gekkonidae належить до ряду лускатих плазунів. В умовах сучасного агровиробництва вони розглядаються як небажані мешканці закритих екосистем. Хоча вони не поїдають вегетативну масу, їхня присутність суперечить протоколам безпеки при вирощуванні овочів та ягід.

Ці плазуни не завдають прямої шкоди культурам, проте їх діяльність стає проблемою для агрономів через забруднення продукції екскрементами. У випадках, коли продукція вирощується для супермаркетів, наявність слідів життєдіяльності геконів на листках салату чи ягодах призводить до вибракування цілих партій товару.

Біологія геконів у теплицях сприяє їх розмноженню завдяки стабільному мікроклімату та достатку комах-жертв. Вони активно колонізують приміщення, де температура та вологість підтримуються на високому рівні. Цикл розвитку передбачає відкладання яєць, які важко виявити без ретельного огляду інженерних конструкцій.

Шкодочинність полягає в ризику перенесення інфекцій. Геккони можуть переміщувати спори грибків або бактерії між різними секціями, що ускладнює боротьбу з фітопатогенами. Механічні пошкодження рослин під час полювання ящірок на комах мають другорядне значення порівняно з епізоотичними ризиками.

Система захисту базується на методах ізоляції. Важливо герметизувати щілини та встановити фільтраційні сітки. Оскільки гекони харчуються дрібними шкідниками (попелицею, білокрилкою), комплексне управління шкідниками (IPM) допомагає зменшити кормову базу, змушуючи плазунів покинути територію теплиці природним шляхом.