Дисдеріди

Основним об'єктом живлення для дисдерід є мокриці та інші дрібні мешканці ґрунту. Вони не завдають жодної шкоди культурним рослинам, оскільки не споживають рослинну сировину. Поява таких павуків на полі є показником стабільності ґрунтової фауни, що важливо для інтегрованих систем захисту рослин.

Цикл розвитку дисдерід відбувається без метаморфозу, властивого комахам, через серію послідовних линьок. Павуки цього сімейства віддають перевагу вологим та затіненим ділянкам, часто ховаючись у щілинах ґрунту або під рослинними залишками. Вони не створюють павутиння для лову, а ведуть активний спосіб полювання в нічний час.

Характер пошкоджень рослин, що помилково приписується дисдерідам, зазвичай є результатом діяльності інших шкідників, наприклад, капустянки або личинок коваликів. Оскільки самі павуки є виключними хижаками, їхня присутність у посівах овочевих чи польових культур є цілком безпечною і навіть корисною для агроценозу.

• Природне регулювання чисельності мокриць.
• Покращення біологічного стану ґрунту.
• Зниження потреби в хімічних засобах захисту.

Спеціальних заходів боротьби проти дисдерід не існує та не потребується. Навпаки, агрономічні практики мають бути спрямовані на збереження їхньої популяції як складової частини корисної ентомофауни, що допомагає стримувати поширення дрібних шкідників, що мешкають у верхньому шарі ґрунту.