Еріококкіди
Еріококкіди (Eriococcidae), які в народі мають назву «повстяники», належать до родини сисних комах ряду напівтвердокрилих. Ці шкідники характеризуються здатністю утворювати навколо себе захисні мішечки з воскових ниток, що нагадують шматочки вати або повсті. Вони нерухомі протягом більшої частини свого життєвого циклу.
Вміст розділу
Азалієвий червець
Acanthococcus azaleae
Азіакорнокок
Asiacornococcus
Акантокок
Acanthococcus
Акантокок вересковий
Acanthococcus devoniensis
Акантококк лагерстремії
Acanthococcus lagerstroemiae
Акантококкус заплутаний
Acanthococcus perplexus
Араукарієва несправжня щитівка
Uhleria araucariae
Буковий повстистий червець
Cryptococcus fagisuga
В'язовий повстяник
Gossyparia spuria
В’язова ложнощитівка
Gossyparia
Вербовий акантокок
Acanthococcus salicis
Вербовий повстяник
Gossyparia salicicola
Еріокок Вільямса
Eriococcus williamsi
Еріокок горіховий
Eriococcus ironsidei
Еріокок евкаліптовий
Eriococcus coriaceus
Еріококк
Eriococcus
Кактусова несправжня щитівка
Acanthococcus coccineus
Кактусовий червець
Eriococcus cactearum
Кленовий повстяник
Acanthococcus acericola
Криптокок (червець)
Cryptococcus
Липовий повстяник
Acanthococcus insignis
Манукова щитівка
Acanthococcus orariensis
Похутукавський червець
Acanthococcus pohutukawa
Самшитовий повстяник
Eriococcus buxi
Східна хурмова ложнощитівка
Asiacornococcus kaki
Токаедова ложнощитівка
Acanthococcus tokaedae
Улерія
Uhleria
Еріококкіди
Коло шкідливих об'єктів для цих комах досить широке: вони паразитують на плодових культурах, декоративних деревах та паркових насадженнях. Особливо часто вони уражують стовбури та молоді гілки листяних порід, виснажуючи рослини шляхом постійного споживання соку з камбіального шару та паренхіми листків.
Життєвий цикл еріококкід має чітку сезонну залежність. Зимують личинки під лусками кори або в затишних місцях на поверхні дерева. З початком вегетаційного періоду вони переходять у стадію активного живлення. Після спарювання самки формують спеціальні оотеки, в яких розвиваються яйця, а згодом — личинки-бродяжки, що розселяються по рослині.
Основна шкода проявляється у вигляді хлорозу листків, відмирання молодих пагонів та розтріскування кори в місцях скупчення шкідника. Через виділення солодких екскрементів рослина стає субстратом для сажистих грибів, що додатково погіршує стан дерева та естетичний вигляд декоративних насаджень.
Методи боротьби включають такі заходи:
- Механічне очищення кори від відмерлих частин, де ховаються шкідники.
- Застосування інсектицидів системної дії в фазі «бродяжок».
- Використання олійних препаратів ранньою весною до початку сокоруху.
- Підтримання високого рівня агрофону для підвищення опірності рослин.
Ефективний контроль вимагає регулярного моніторингу насаджень. Виявлення перших ознак наявності «повстяних» наростів на ранніх етапах дозволяє локалізувати вогнище зараження і запобігти поширенню шкідника на здорові дерева, що значно знижує потребу в хімічних обробках.