Пантелеїди

Перелік рослин, що уражуються пантелеїдами, досить широкий. Найбільшої шкоди вони завдають зерновим культурам, таким як пшениця, ячмінь та овес, а також бобовим (горох, конюшина) та деяким овочевим культурам. Кліщі виявляють високу активність на полях із високою вологістю та помірними температурами, що характерно для осіннього та весняного періодів.

Біологія цих кліщів передбачає кілька стадій розвитку: яйце, личинка, німфа та доросла особина. Пантелеїди адаптувалися до зміни клімату, використовуючи різні способи виживання: від відкладання стійких до несприятливих умов яєць у ґрунт до масової міграції в межах одного поля. Це ускладнює прогнозування чисельності популяції та своєчасний початок обробок.

Основним методом пошкодження є живлення клітинним соком рослин. Кліщі проколюють епідерміс листків, через що з'являються знебарвлені плями, які згодом стають сріблястими або білими. Уражені рослини стають слабкими, їхня енергія росту різко знижується, а при масовому ураженні відбувається некроз тканин і повне засихання надземної частини, що призводить до зрідження посівів.

• Впровадження правильної сівозміни для переривання кормової бази.
• Використання ранніх посівів або контроль термінів сівби для озимих.
• Ретельне знищення бур'янів, що слугують резерваторами шкідника.
• Обробка насіння препаратами системної дії для захисту сходів.
• Застосування акарицидних препаратів за умови перевищення порогу шкодочинності.