Довідник · Шкідники

Eriophyidae

Систематичне положення: Чотириногі кліщі, відомі також як ериофіїдні кліщі, належать до родини Eriophyidae ряду Trombidiformes. Це дрібні фітофаги, розмір яких рідко перевищує 0,2–0,3 мм. Відмінною рисою будови тіла є наявність лише двох пар передніх ніг, що є унікальним для цієї групи членистоногих.

234 позицій

Вміст розділу

Кокосовий галовий кліщ Amrineus coconuciferae Кокосовий кліщ Aceria guerreronis Кокосовий кліщ Amrineus cocofolius Конопляний галовий кліщ Aculops cannibicola Конюшиновий галовий кліщ Aculus trifolii Коптофілла Coptophylla Крупийний галовий кліщ Aceria drabae Лавровий галовий кліщ Cecidophyes lauri Липовий галовий кліщ Eriophyes tiliae Липовий повстяний кліщ Eriophyes leiosoma Липовий повстяний кліщ Eriophyes lateannulatus Лічевий еріофіїдний кліщ Aceria litchii Лічі-еріфідний кліщ Colomerus novahabridensis Ліщиновий галовий кліщ Phyllocoptes arcani Люцерновий чотириногий кліщ Aceria medicaginis М'ятний галовий кліщ Eriophyes menthae М'ятний кліщ Aceria mentharia Малинний кліщ Eriophyes rubi Малиновий галовий кліщ Phyllocoptes gracilis Малиновий ериофіїдний кліщ Phyllocoptes adalius Малиновий повстяний кліщ Acalitus odoratus Манговий галовий кліщ Aceria mangiferae Манговий галовий кліщ Metaculus mangiferae Мигдалевий галовий кліщ Acalitus phloeocoptes Мигдалевий кліщ Phyllocoptes amygdali Мошонський кліщ Aculus mosoniensis Ожиновий кліщ Acalitus essigi Ожиновий кліщ Aceria plicator Оксиценус Максвелла Oxycenus maxwelli Оливковий галовий кліщ Aceria oleae Оливковий іржавий кліщ Calepitrimerus russoi Оливковий кліщ Aculus olearius Осиковий галовий кліщ Eriophyes dispar Пасльоновій повстяний кліщ Eriophyes cladophthirus Платановий галовий кліщ Eriophyes sycamori Проєктус парвіфліс Proiectus parviflis Псевдотсуговий галовий кліщ Epitrimerus pseudotsugae Пурпурний чайний кліщ Calacarus carinatus Пшеничний кліщ Aceria tosichella Резовий чотириногий кліщ Phyllocoptes resovius Розанний кліщ Phyllocoptes fructiphilus Самшитовий кліщ Eriophyes buxi Сливовий галовий кліщ Eriophyes pruni Сливовий галовий кліщ Phyllocoptes abaenus Сливовий галовий кліщ Phyllocoptes hypofrons Сливовий галовий кліщ Aculus fockeui Сливовий галовий кліщ Phyllocoptes pruni Сливовий кишеньковий кліщ Eriophyes similis Смородиновий бруньковий кліщ Vasates masseei Смородиновий листковий кліщ Epitrimerus trilobus Смородиновий листковий кліщ Anthocoptes ribis Стенацис Stenacis Тамарисковий галовий кліщ Aceria eucricotes Тегонотус Tegonotus Тисовий бруньковий кліщ Cecidophyopsis psilaspis Томатний галовий кліщ Vasates Тополевий галовий кліщ Aceria parapopuli Тополевий галовий кліщ Aceria populi Тополевий галовий кліщ Phyllocoptes populi Туєвий кліщ Eriophyes thujae
Маркетплейс

Товари розділу · 12

Весь каталог

Eriophyidae

Пошкоджувані культури: Цей шкідник уражує широкий спектр сільськогосподарських культур. Найчастіше страждають плодові дерева (груша, яблуня), виноград, смородина, а також зернові та декоративні рослини. Через свою вузьку спеціалізацію окремі види кліщів можуть жити лише на конкретному виді господаря.

Біологія та цикл розвитку: Розмноження відбувається дуже швидко, за сезон може розвиватися від 5 до 10 поколінь, залежно від кліматичних умов. Зимують запліднені самиці у прихованих місцях: під лусочками бруньок, у тріщинах кори або в опалому листі. З початком вегетації вони виходять на поверхню і починають колонізацію молодих тканин рослин.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Вплив на рослину відбувається через висмоктування соків та вплив секретів слинних залоз. Результатом діяльності кліщів є формування галів, почервоніння або скручування листя, деформація плодів та загальне пригнічення росту. Пошкоджені рослини втрачають тургор, знижується їхня морозостійкість та продуктивність.

Заходи захисту: Ефективний захист базується на інтегрованому підході до управління шкідниками:

  • Проведення профілактичних обприскувань до початку розпускання бруньок.
  • Видалення та спалювання уражених частин рослин у вегетаційний період.
  • Застосування акарицидів контактної та системної дії під час міграції шкідника.
  • Використання стійких до ураження сортів культур.
  • Збереження та стимулювання природних ворогів (ентомофагів) у садах та полях.