Довгоніжка весняна

Довгоніжка весняна (Tipula vernalis) належить до ряду двокрилих, родини довгоніжок (Tipulidae). Доросла комаха нагадує великого комара з видовженими ногами.

Тіло імаго має сірувато-бурий колір, крила прозорі з темними плямами. Розмах крил становить приблизно 20–30 міліметрів.

Личинки довгоніжки безногі, мають вигляд циліндричних черв'яків брудно-сірого або коричневого кольору, довжина яких сягає 30–40 мм.

Шкіра личинок груба та цупка, що дозволяє їм виживати у несприятливих умовах ґрунтового середовища протягом тривалого часу.

Лялечки зазвичай коричневого забарвлення, мають на тілі шипики, що полегшують переміщення у ґрунті перед виходом імаго на поверхню.

Личинки цього шкідника завдають шкоди переважно підземним органам культурних рослин, перегризаючи коріння та прикореневу частину стебла.

Найбільшої шкоди вони завдають зерновим культурам, таким як озима пшениця та ячмінь, що призводить до зрідження посівів та загибелі паростків.

Овочеві культури, особливо розсада капусти, моркви та цукрових буряків, часто пошкоджуються личинками у ранній весняний період.

Кормові трави та газонні покриття також стають об'єктом живлення, що призводить до утворення сухих плям на зелених насадженнях.

У разі масового розмноження личинки можуть знищити значну частину врожаю на полях з високим рівнем вологості.

Період активності імаго припадає на весняні місяці, переважно квітень та травень, саме тому цей вид і отримав свою назву.

Самки відкладають яйця у вологий ґрунт, багатий на органічні рештки, де після виходу личинки починають свій розвиток.

Інкубація яєць триває близько двох тижнів, після чого молоді личинки переходять до активного живлення корінням навколишніх рослин.

Зимують личинки у ґрунті, заглиблюючись у нижні шари, а з настанням весни піднімаються до поверхні для живлення та подальшого заляльковування.

Життєвий цикл завершується виходом дорослих особин, які розмножуються і продовжують естафету розвитку поколінь.

Основним проявом присутності шкідника є раптове в'янення та пожовтіння молодих рослин без видимої причини на поверхні ґрунту.

Якщо пошкоджену рослину спробувати витягнути з землі, вона легко відривається від кореня, на якому видно сліди виїдання тканин.

Наявність личинок можна виявити під час обробітку ґрунту, особливо на ділянках, що межують із занедбаними полями або луками.

Характерною ознакою на газонах є утворення лисин, де коріння повністю знищене, і дернина легко піднімається від землі, наче килим.

Велика концентрація птахів на полі після оранки часто свідчить про наявність значної популяції личинок у ґрунті.

Система захисту передбачає ретельний обробіток ґрунту, зокрема глибоку оранку, яка знищує значну частину личинок та виносить їх на поверхню.

Важливим є дотримання сівозміни та дренаж перезволожених ділянок, оскільки довгоніжка полюбляє вологі умови для відкладання яєць.

Хімічний захист включає використання протруйників насіння та внесення інсектицидів у ґрунт при виявленні економічного порогу шкодочинності.

Біологічний метод боротьби з використанням ентомопатогенних нематод є безпечним та досить дієвим способом зменшення популяції шкідника.

• Глибока зяблева оранка.
• Використання хімічних інсектицидів.
• Боротьба з бур'янами.