Довгоніжки
Довгоніжки (родина Tipulidae, ряд двокрилих) є одними з найбільш небезпечних ґрунтових шкідників. Зовні дорослі комахи нагадують великих комарів, проте найбільшу шкоду агроценозам завдають саме їхні личинки, що живуть у верхніх шарах ґрунту.
Вміст розділу
Довгоніжка
Tipula
Довгоніжка
Nephrotoma
Довгоніжка Nephrotoma sodalis
Nephrotoma sodalis
Довгоніжка айно
Tipula aino
Довгоніжка бічна
Tipula lateralis
Довгоніжка болотна
Tipula subnodicornis
Довгоніжка болотяна
Tipula melanoceros
Довгоніжка велика
Tipula maxima
Довгоніжка весняна
Tipula vernalis
Довгоніжка гребінчаста
Ctenophora
Довгоніжка грузинська
Tipula georgiana
Довгоніжка двоколірна
Tipula duplex
Довгоніжка дворога
Tipula bicornis
Довгоніжка димчаста
Tipula nubeculosa
Довгоніжка жовта
Nephrotoma flavescens
Довгоніжка жовтосмуга
Tipula flavolineata
Довгоніжка звичайна
Tipula obsoleta
Довгоніжка імперська
Nephrotoma imperialis
Довгоніжка Квейла
Tipula quaylei
Довгоніжка Льова
Tipula loewiana
Довгоніжка мала
Tipula parva
Довгоніжка облямована
Tipula marginata
Довгоніжка овочева
Tipula oleracea
Довгоніжка пасовищна
Tipula pabulina
Довгоніжка прикрашена
Ctenophora ornata
Довгоніжка руда
Nephrotoma ferruginea
Довгоніжка смугаста
Nephrotoma virgata
Довгоніжка смугаста
Tipula scripta
Довгоніжка спинна
Nephrotoma dorsalis
Довгоніжка сполучена
Tipula conjugata
Довгоніжка Чижека
Tipula czizeki
Довгоніжка чорна
Tanyptera atrata
Довгоніжка шафранова
Nephrotoma crocata
Довгоніжка ширококрая
Tipula latemarginata
Довгоніжка шкідлива
Nephrotoma cornicina
Довгоніжка шкідлива
Nephrotoma appendiculata
Довгоніжка шкідлива
Nephrotoma makiella
Довгоніжка-таніптера
Tanyptera
Нефротома лінійна
Nephrotoma lineata
Нефротома плямиста
Nephrotoma maculosa
Трав'яна довгоніжка
Tipula graminivora
Шкідлива довгоніжка
Tipula paludosa
Довгоніжки
Коло культур, які пошкоджують ці комахи, надзвичайно широке. Особливо вразливими до личинок Tipulidae є озимі зернові культури, ячмінь, овес, кукурудза, а також цукровий буряк, соняшник та різні овочеві культури в умовах підвищеної вологості ґрунту.
Біологія виду передбачає повний цикл перетворення. Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць у вологий ґрунт або на поверхню рослинних залишків. Личинки, що вилуплюються, інтенсивно живляться корінням та стеблами, завдаючи колосальної шкоди кореневій системі рослин, що перебувають на ранніх стадіях росту.
Вредоносність довгоніжок проявляється у знищенні прикореневої зони. Рослини, пошкоджені личинками, жовтіють, в’януть і згодом гинуть. Особливо небезпечними є посіви в умовах прохолодної та вологої весни, коли активність личинок у ґрунті досягає максимуму.
Система захисту рослин від довгоніжок включає наступні заходи:
- Глибока зяблева оранка для знищення місць зимівлі та заляльковування.
- Боротьба з бур'янами на полях, що служать місцем відкладання яєць.
- Використання хімічних інсектицидів для протруювання насіння або внесення в ґрунт.
- Регулювання водного режиму на полях, оскільки висока вологість сприяє виживанню личинок.