Чохликові молі
Родина чохликових молей (Coleophoridae) належить до ряду Лускокрилі. Свою назву ці комахи отримали завдяки незвичній поведінці личинок, які протягом усього періоду розвитку живуть у захисних футлярах — чохликах, що створюють із шовковини та залишків тканин рослин. Це робить їх надзвичайно стійкими до багатьох зовнішніх факторів.
Вміст розділу
Авгазма аерателла
Augasma aeratella
Аугасма
Augasma
Березова коричнева чохликова міль
Coleophora serratella
Вишнева чохликова міль
Coleophora cerasivorella
Гоніодома
Goniodoma
Конюшинова чохлик
Coleophora frischella
Листкокрутка даурська
Coleophora dahurica
Метріотес
Metriotes
Міль чохликова модринова
Coleophora laricella
Міль-чохлик сливова
Coleophora pruniella
Мінуюча міль
Metriotes lutarea
Пальмова міль-мінер
Homaledra sabalella
Спіреєва чохликова міль
Coleophora spiraeella
Хомаледра
Homaledra
Чорнувата чохликова моль
Coleophora coracipennella
Чохлик
Coleophora
Чохлик багатопилковий
Coleophora multipulvella
Чохлик дубовий
Coleophora lutipennella
Чохлик золотоплямистий
Goniodoma auroguttella
Чохлик ширококрилий
Coleophora laticornella
Чохликова міль білолапа
Coleophora albitarsella
Чохликова міль конюшинова
Coleophora spissicornis
Чохликова міль Сакрамента
Coleophora sacramenta
Чохликова міль щавлева
Coleophora pennella
Чохликова міль яблунева
Coleophora anatipennella
Чохлоноска плодова
Coleophora hemerobiella
Чохлоноска трояндова
Coleophora gryphipennella
Чохолкова міль в'язова
Coleophora limosipennella
Чохолконоска в'язова
Coleophora ulmifoliella
Чохолконоска дубова
Coleophora kuehnella
Чохликові молі
Основними об’єктами ураження є плодові дерева, зокрема яблуні, груші, вишні та сливи, а також деякі види лісових та декоративних чагарників. Різні види цієї родини спеціалізуються на певних кормових культурах, проте загальна шкодочинність для агроценозів залишається стабільно високою.
Біологія виду характеризується зимівлею личинок молодшого віку в чохликах на гілках дерев. Навесні, під час розпускання бруньок, гусениці активізуються, починають інтенсивно харчуватися молодим листям та квітками. Після завершення розвитку гусениці заляльковуються, а влітку з’являється нове покоління метеликів.
Шкодочинність проявляється у вигризанні тканини листа, внаслідок чого на ньому утворюються характерні «віконця» — ділянки, де повністю знищена м’якоть. При сильному зараженні листя скручується та передчасно опадає, що призводить до загального виснаження дерева та зниження якості плодів.
Для захисту насаджень застосовують комплексний підхід. Ефективним є використання інсектицидів у фазі «зеленого конуса» та під час цвітіння, коли гусениці найбільш вразливі. Також необхідно проводити механічне очищення кори та знищення рослинних залишків, що обмежує популяцію шкідника на наступний рік.
- Регулярне обстеження крони дерев у весняний період.
- Застосування біологічних інсектицидів на основі вірусів або бактерій.
- Стимулювання природних ворогів, зокрема дрібних перетинчастокрилих паразитів.