Шовковична цикадка

Шовковична цикадка (лат. Zygina mori) — це дрібна комаха, яка належить до ряду напівтвердокрилих (Hemiptera), родини цикадок (Cicadellidae). Вона спеціалізується на живленні соком рослин, переважно шовковиці.

Дорослі особини мають видовжене тіло довжиною близько 3-4 мм, світло-жовтого або зеленуватого забарвлення. Завдяки такому кольору вони майстерно ховаються на зворотній стороні листя.

Крила прозорі, у стані спокою комаха складає їх «будиночком» вздовж тіла. Голова має широку форму з добре вираженими очима, що дозволяє швидко реагувати на небезпеку.

Німфи (личинки) візуально схожі на дорослих комах, але не мають розвинених крил. Вони проходять кілька етапів розвитку (віків), з кожним етапом збільшуючись у розмірах.

Життєвий цикл шкідника тісно пов'язаний з фенологією кормової рослини. Самки відкладають яйця безпосередньо в тканини листка, часто вздовж жилок, що забезпечує захист та живлення майбутньому поколінню.

Основним об'єктом пошкодження є шовковиця біла та чорна (тутовник). Шкідник завдає значної шкоди промисловим насадженням та декоративним деревам.

Харчуючись соком, цикадка проколює епідерміс листка. У місцях проколів виникають світлі плями, які з часом зливаються, викликаючи хлороз та відмирання тканин.

При масовому розмноженні пошкоджена поверхня листка може займати до 80-90% площі, що критично зменшує інтенсивність фотосинтезу дерева.

Пошкоджене листя передчасно жовтіє, скручується та опадає. Це призводить до ослаблення імунітету дерева, що робить його вразливим до інших хвороб та морозів у зимовий період.

Крім прямого висмоктування соків, цикадки можуть бути переносниками фітоплазмозів, що викликають небезпечні хвороби судинної системи рослин.

Вихід цикадок із місць зимівлі зазвичай збігається з початком розпускання бруньок шовковиці навесні. У цей час активізуються особини, що перезимували в опалому листі.

Протягом сезону цей вид здатен давати кілька поколінь. Швидкість розвитку кожної генерації залежить від температури повітря та рівня вологості.

Найбільший пік активності спостерігається в середині літа. Спекотна і суха погода сприяє стрімкому розмноженню шкідника, що може призвести до повного ураження крони.

З початком осіннього зниження температур дорослі цикадки мігрують у приховані місця — під кору або в рослинні залишки, де вони впадають у діапаузу.

Сприятливим фактором для розмноження є стабільна тепла погода, тому у південних регіонах шкодочинність цикадки значно вища, ніж у північних областях.

Першим візуальним сигналом появи шкідника є «мармуровість» листя. На верхній стороні листової пластини з’являються дрібні білі або жовті крапки.

При детальному огляді нижньої сторони листка можна помітити самих комах та їхні екзувії — порожні шкурки, що залишаються після линяння личинок.

• Пожовтіння та в’янення листя у другій половині літа.
• Поява липкого нальоту (медвяної роси) на листках та пагонах.
• Розвиток чорного сажистого грибка на виділеннях цикадки.
• Активне розлітання комах при струшуванні гілок дерева.

Загальний стан дерева стає пригніченим, пагони ростуть повільніше, а плоди можуть дрібнішати через недостатнє надходження поживних речовин.

Захист від шовковичної цикадки потребує системного підходу. Важливо розпочинати обробку при перших ознаках пошкодження листя.

Агротехнічний метод №1 — це осіння прибирання опалого листя. Оскільки шкідник зимує саме в ньому, знищення цього біоматеріалу суттєво зменшує популяцію наступного року.

Для боротьби з личинками та дорослими особинами ефективно застосовувати інсектициди системної дії, які забезпечують тривалий захист протягом 14-20 днів.

Варто слідкувати за станом саду, регулярно проводити обрізку, що дозволяє краще проникати розчину препарату вглиб крони під час обприскування.

При виборі препаратів слід надавати перевагу засобам, які є безпечними для бджіл, якщо шовковиця знаходиться поблизу пасік.